Як і будь-яка інша галузь людської діяльності, пов'язаної зі створенням чогось нового, розробка зброї – це завжди метод спроб і помилок. Причому співвідношення вдалих і не дуже проектів говорить: на сотню концептів і прототипів доведеться всього пару одиниць, який пустять в серію. Ось тільки настільки жорстке відсіювання не гарантує поява таких моделей, які шедеврами мову повернеться назвати хіба що в лапках. До вашої уваги «десятка» зразків вогнепальної зброї, які виявилися справжнім провалом.
Пеппербокс
Пеппербокс являє собою багатоствольний пістолет з блоком стволів, що обертається. При тому, що барабан як такий він не володіє, півревольвера закріплюється на шарнірі. Серйозним поштовхом до появи став винахід капсульного замку, тому що його наявність давало проторевольверам перевагу в умовах ведення безперервної стрілянини. Ось тільки нормально вдосконалити цей варіант вогнепальної машини так і не вийшло, а все тому, що вже в першій половині XIX століття з'явився револьвер у своєму класичному розумінні, що відрізняється модернізацією у вигляді пристрою автоматичного повороту барабана після кожного пострілу. В результаті пепербокси стали повноцінними улюбленцями колекціонерів, але залишилися невдалими у разі їх застосування за прямим призначенням.
Намбу Тип 14
Японські зброярі минулого століття теж нерідко створювали такі зразки вогнепальної зброї, що успішними їх точно не вдасться назвати. Яскравим прикладом такого невдалого пістолета став Намбу Тип 14. Незважаючи на те, що формально в його основі лежить японська модель Тип 4, він має значну зовнішню схожість з «Люгером Р-08», також відомим як «Парабелум». Втім, знайти хоча б одну позитивну якість свого європейського «близнюка» не вдасться. Серед найпомітніших конструктивних недоліків «японця» стали занадто слабка пружина ударника, яка давала безліч осічок, а також магазин, який регулярно сам випадав.
Colt 1855 Revolving Rifle
Здавалося б, якщо знаменитий американський винахідник XIX століття Семюель Кольт зумів створити шестизарядний револьвер зі швидкою перезарядкою, який швидко став класикою для такого типу вогнепальної зброї, то і в інших він буде непоганий. Однак насправді все вийшло інакше, і рішення конструктора перенести таке успішне рішення на гвинтівку, результатом якого і стала поява Colt 1855 Revolving Rifle, вдалим назвати не вийде. Найбільш помітною у всіх сенсах проблемою цієї моделі став той факт, що револьверний барабан при стрільбі виробляв занадто багато шуму: якщо для зброї, яка знаходилася на відстані витягнутої руки, вона була ще в межах допустимого, то у разі гвинтівки виявлялося так близько до обличчя, що це ставало просто небезпечно, особливо якщо відбувалася не механічно. У результаті виробництво Colt 1855 Revolving Rifle зупинилося на позначці тисячі примірників, а далі зосередилися на вдалих варіантах.
Беретта М 1923
«Беретта» по праву називається одним із найефективніших виробників пістолетів та інших варіантів вогнепальної зброї. Але й у цього збройового гіганта з довгою історією серед десятків дійсно якісних моделей теж знайдуться невдачі. У цьому плані яскравим прикладом є Беретта М 1923, який розроблявся під патрон Глісенті 9х19. Однак у результаті пістолет виявився відверто недостатньо потужним для солдатів, а тому на озброєння армії так і не потрапив, швидко опинившись у забутті. Сьогодні його можна побачити хіба що у приватних колекціях любителів зброї та на спеціалізованих аукціонах.
Тип 68
Північна Корея, перебуваючи у постійній гонитві за нарощуванням озброєння, часто намагалися скопіювати легендарні моделі зброї. У разі пістолета Тип 68 прототипом для запозичення виявився знаменитий ТТ радянський. Ось тільки північнокорейці у всіх сенсах цього слова відзначилися цілим рядом парадоксальних конструктивних рішень, які закінчилися посиленням моделі. Серед інших не вдалих трансформацій стали зміни в ергономіці, що знизили точність стрілянини. Ну і «вишнею на торті» стало значне зниження якості металу, який використовувався для корпусу, що також позначилося на стабільності роботи пістолета.
Цікавий факт: під аналогічною назвою північнокорейцями було випущено також автомат, причому його також скопіювали з іншої легендарної моделі радянського виробництва — автомата Калашнікова.
Ручний кулемет системи Шоша
Цю модель традиційно називають не інакше як найгірший ручний кулеметом, який воював на фронтах Першої світової війни. Французький CSRG M1915, який на честь головного конструктора називається кулеметом Шоша (фр. Chauchat), вважається настільки невдалим, що солдати віддавали перевагу звичайним гвинтівкам. У конструктивному відношенні ця зброя відрізнялася вкрай незграбним дизайном, наприклад, у вигляді тильної частини ствольної коробки, яка розташовувалась над прикладом, а значить під час стрілянини опинялася просто під щокою стрілка. Крім того, в умовах ведення окопної війни магазини CSRG M1915 забивалися брудом та снігом, що знижувало спочатку не найбільшу їхню надійність, а темп стрілянини у Шоша сам по собі досить низький. Заради справедливості, варто уточнити, що ряд мінусів у конструкції пояснюються тим, що Шош створював навіть не кулемет, а «штурмову гвинтівку», проте на його низьку популярність це вже ніяк не впливало.
Кольт 2000
Компанія «Кольт», маючи довгу успішну історію, може «похвалитися» ще й наявністю відверто поганої моделі пістолета. Йдеться про зброю, створену в рамках проекту 2000. Вважається, що в основі цього задуму лежить спроба наздогнати та витіснити з ринку знаменитий «Глок 17». Ось тільки насправді дітище збройового концерну Кольт відверто запізнилося і не змогло успішно конкурувати з «європейцем». Крім того, незважаючи на старання відомих майстрів-зброярів Найта та Стонера, модель мала цілу низку конструктивних недоліків та інженерних рішень, серед яких варто виділити значні проблеми з точністю стрільби, механізмом викиду гільзи, безпекою стрілка під час роботи з пістолетом і навіть швидкістю перезарядки. В результаті вийшов відвертий збройовий провал.
НК ХМ8
XM8 є цілим комплексом стрілецької зброї, який був розроблений в результаті співпраці американської збройової фірми АТК (Alliant Techsystems) та німецької компанії Heckler & Koch. В основу цього проекту лежав HK G36. Основним завданням гвинтівки XM-8, створеного під єдиний натовський боєприпас 5,56х45мм, мала стати заміна легендарних американських моделей М16 та М4 у військах. Найдивніше, що практично всі характеристики нової зброї вигідно виділяли її серед тих, яких він повинен був замінити в руках солдатів і морпіхів, у тому числі за рахунок використання композитного корпусу, що дозволяв швидше оперувати зброєю. Але його головною проблемою виявилася собівартість: спроба замінити відразу дві популярні і повсюдно поширені моделі призвела до того, що серія була надто дорогою для американського Міністерства оборони. В результаті вигідна технологія виявилася невдачею, тому що її просто не захотіли випускати.
Дір Ган
Створення зброї для спецслужб — це окрема купа проблем для інженерів, тому що вона потребує задоволення низки нестандартних функцій. Серед таких нетривіальних концептів зброя одного пострілу є найактуальнішою ідеєю за всіх часів. Мабуть, кожна країна намагається оснастити своїх агентів пістолетами для прихованого носіння та застосування в екстрених ситуаціях. Ось і ЦРУ активно розробляли такі пістолети, яскравим прикладом яких став Deer Gun, створений під патрон Парабеллум 9х19. Ось тільки успішним цей концепт так і не став, банально тому, що він не виконував своїх основних функцій ефективно: незважаючи на те, що комплект було три патрони, його перезарядка була досить проблематичною і важкою. Більше того, постріл із нього не гарантував ліквідацію мети, навіть у разі влучення кулі в голову.
L85
Англійська гвинтівка L85 відома тим, що в ній погано все: балансування, надійність і навіть ергономіка. Історія система SA-80, яка включає автомат L85A1, а також ручний кулемет L86A1, була прийнята на озброєння в середині вісімдесятих років. Проте вже на початку експлуатації L85 розкрилося безліч недоліків: ненадійна подача набоїв, низька зносостійкість окремих вузлів, нестійкість до корозійного руйнування. Та й сама зброя була просто незручною через зміщення назад центру тяжіння, а також невдалу траєкторію польоту гільзи — просто в обличчя стрільця. Навіть коли 2000 року німецької компанії Heckler & Koch було отримано контракт на модернізацію 200 тисяч із 320 тисяч виготовлених L85. І хоча формально вважається, що проблеми з надійністю вирішили, на практиці використання в Афганістані швидко спростувало ці надії. Потім спробували перевчити самих солдатів — скарги наче перестали надходити, але на відвертий провал британської зброї це вже не могло вплинути.
Джерело: https://novate.ru/blogs/140523/66320/
Источник: zefirka.net
