Вантажівка, якій присвячена ця публікація, настільки маловідома, що незрозуміла навіть дата початку її виробництва. Це Roustabout Trivan Flatbed, і мало хто з вас взагалі про нього хоч щось чув.
Взагалі, невеликі триколісні вантажівки та виготовлені на їх основі фургончики були поширеним транспортом у Європі п'ятдесятих років. Тому сприяла повоєнна розруха, вузькі вулички історичної забудови міст та невеликі партії товару, які доводилося перевозити на невеликі відстані. Але в цьому випадку йдеться про американську машину.
Ідейним татом «Трівана» став винахідник та підприємець Чарльз Пейн. Той самий Пейн, який доклав руку до створення легендарного «Вілліса», але у випадку з вантажівкою щось пішло не так.
Ніхто вже точно не знає, коли саме розпочався випуск «Триванів», вважалося, що виробництво почалося в 1963 році, але парочка уцілілих екземплярів 1962 року, у тому числі цей, підкоригували дату. Втім, до кінця незрозумілий рік закінчення виробництва, чи 1964, чи 1963.
Натомість відомий загальний тираж – лише 137 вантажівок, цей екземпляр під номером 124, отже реально їх випуск завершився на початку 1963-го. Очевидно, що така дивна конструкція була приречена на провал. Якщо концепція триколісних легковиків допускала вільності з розташуванням одноколісної осі, то з вантажівками все було зрозуміло – два колеса ззаду, де максимальне навантаження, одне кермо спереду.
У Пейна вийшло все з точністю навпаки. Літровий двоцилінровий мотор через механічну триступінчасту коробку від Ford Falcon керував єдиним заднім колесом. Максимальна швидкість досягала 73 км/годину при потужності двигуна в 32 к.с. у випадку з карбюраторним агрегатом. Була ще версія із 20-сильним двотактним дизелем.
Ще цікавішою була підвіска. Спереду звичайні А-подібні важелі, пружини та амортизатори. Пружні елементи заднього колеса – два пневмобалони з незмінним тиском, на них спиралися майданчики, з'єднані з трансмісійною трубою, в якій йшов карданний вал.
Про надійність такої системи нічого не говоритиму, адже ми і так все розуміємо. До речі, незрозуміло, як бути із заднім колесом, якщо воно спустить на завантаженій машині.
Весь цей геній інженерної думки, разом із простенькою кабіною та вантажною платформою, змонтований на трубчастій рамі. Заявлена вантажопідйомність 450 кг, повна вага машини 720 кг. Навіщо взагалі знадобилося городити такий колгосп? Напевно, така думка виникла у багатьох з вас. Там темна історія. За однією з версій Пейн збирався відкривати свою автомобільну компанію, але в Пенсільванії на початок шістдесятих припала економічна криза і просто так грошей ніхто не давав.
Потрібні були гарантії у вигляді вже готового проекту та хоч якогось складального цеху. Ось «Триван» і став таким проектом, який збирали за обхідною технологією кілька десятків робітників. Імітуючи бурхливу діяльність. За другою версією – триколісний віз створювався виключно для звітності, а більшість гранту було «освоєно» зовсім на інші цілі.
У 1964 році виробництво очікувано збанкрутувало. Машина практично невідома навіть у себе на батьківщині, багато американців, бачачи її на різних шоу та виставках впевнені, що це якийсь європейський виріб, і дуже дивуються, дізнавшись, що такий дивний автомобіль створений у країні широких доріг та величезних вантажівок.
Источник: zefirka.net
