«Хочемо у государі Костянтина та його дружину Конституцію!» – скандували декабристи, вишикувавшись на Сенатській площі 1825 року. Справді, згідно з Актом про престолонаслідування від 1797 року, після смерті Олександра I трон мав дістатись саме Костянтину: популярній у солдатів і народу людині.
За що люди любили Костянтина та чому ненавиділи Миколу I? Чим було обґрунтовано відмову від корони однієї з найсильніших імперій планети?
Золотий хлопчик
Костянтин народився в 1779 році і був другою дитиною майбутнього імператора Павла I. Назвали його на честь столиці Східної Римської імперії, хлопчика прямо з пелюшок готували до грецького престола.
Тоді, ще за правління Катерини II, було розроблено проект зі знищення Османської імперії та відродження Візантії. Проект так і залишився на папері. Однак коли на престол зійшов Павло I, діяч вписав Костянтина до престолонаслідників. Він був не єдиним, таким самим спадкоємцем зізнавався його брат Олександр.
Мабуть, звідси починається вся плутанина. 1801 року, коли Павла вбили змовники, імперію очолив його старший син – він увійде в історію як Олександр I.
Синів новий імператор не залишив, а тому після його смерті трон, за бажанням батька, Павла, повинен був відійти наступній дитині – Костянтину. Але і для двору, і для народу стало несподіванкою, коли замість нього престол зайняв третій син Микола.
Костянтин Павлович
За що любили Костянтина?
Сучасники залишили суперечливі відомості про Костянтина. Він здобув військову освіту, брав участь разом із Олександром Суворовим в Італійському та Швейцарському походах, а пізніше воював із Наполеоном Бонапартом.
Генерали та прості офіцери наголошували на надзвичайній сміливості царевича, який разом із солдатами брав участь в атаках і своєю присутністю піднімав бойовий дух. Патріот, учень Суворова, надійний і добрий командир – армія була від нього божевільна.
Пушкін відзначав романтизм і високий інтелект Костянтина, радіючи, що після смерті Олександра престол дістанеться саме йому. З іншого боку, люди бачили повну відсутність діяча інтересу до державних справ. Ходили погані чутки про його підвищену любов до жінок, мінливості, самозакоханості та малодушності.
Зрештою, будучи намісником Польщі, Костянтин допустив виникнення Польського повстання в 1830, не ставши заважати полякам відновлювати свою державність і не захищаючи російських солдатів.
Польське повстання 1830-1831 років
Чому Костянтин відмовився від корони?
Костянтин зрікся трону ще 1823 року, пославшись на нерівний шлюб із польською аристократкою Жанеттою Грудзинською. За законом престолонаслідування він ще міг очолити країну, але його діти на це сподіватися вже не могли. Не бажаючи вносити такі протиріччя, царевич відмовився від корони зовсім.
Вважається, причини тут були прозаїчнішими – банальний страх. Костянтин, зовні дуже схожий на батька, боявся, що його колись теж задушать. Дідусеві царевича Петру III теж «допомогли» померти.
У перші дні свого правління мало не загинув Микола I: виникло повстання декабристів, які під добрими намірами намагалися реалізувати власні інтереси. Тому побоювання Костянтина були цілком обґрунтовані. Людина хотіла простого спокійного життя, без важких рішень та відповідальності за всю країну.
Чому народ не любив Миколу І?
Микола Павлович Романов
Як зараз сказали б, Микола I був солдафоном. Армія ненавиділа царського сина за дріб'язковість, прискіпливість і прагненню буквально слідувати Статуту. Одночасно його не любили придворні за надмірну твердість. Народ також не мав ніжних почуттів до нього
Відмова Костянтина від престолу трималася в секреті і мала бути оприлюднена після загибелі Олександра. Однак коли маніфест був оприлюднений, царський двір про всяк випадок все одно присягнув йому на вірність.
Костянтину довелося відмовлятися від трону повторно. У період, коли армія заново переприсягала Миколі I, низка офіцерів організувала декабристське повстання.
Источник: zefirka.net
