У 60-х роках минулого століття серйозно замислилися над підвищенням рівня мобільності працівників міліції та, зокрема, автоінспекторів, які мали мати перевагу на будь-якими учасниками дорожнього руху. І для цього необхідно було створити мотоцикл, який би розвивав швидкість до 150 км/год у одиночному виконанні та 120 км/год із коляскою. А це були на той час дуже амбітні плани.
Усі міліцейські транспортні засоби, як автомобілі, так і мотоцикли, завжди мали переваги у потужності, мали форсовані двигуни та багато всяких доробок та примочок.
Так, наприклад, на мотоцикли встановлювали приймальну радіостанцію, підсилювач мови, сирену, спеціальні миготливі фари та інші міліцейські атрибути. А крім того ці транспортні засоби повинні були мати потужну значну зовнішність справжньої швидкісної машини, щоб виділятися на тлі звичайного цивільного транспорту і викликати у його водіїв трепет.
Ось таким і було задумано новий патрульний мотоцикл спеціального призначення Урал М-100. Чим відрізнявся цей мото-міліціонер від серійної продукції?
Відразу кидався в обличчя дуже витончений, майже пініфаріновський обтічник із вбудованими спеціальними фарами та ліхтарями поворотів. І саме він надавав мотоциклу необхідної стрімкості, а також захисту мотоцикліста при підвищених швидкостях. І дуже шкода, що такі обтічники не використовували на серійних мотоциклах.
Ці напівобтічники розробив конструктор гоночних мотоциклів Гейслер та виготовив їх із листової сталі. В результаті коефіцієнт лобового опору мотоцикла помітно покращав.
Крім цього, звичайно, заслуговує на особливу повагу модернізований двигун об'ємом 1040 куб.см і потужністю 40 к.с. Але навіть такого потужного двигуна виявилося замало досягнення планованих 150 км/ч. Зразки на випробуваннях досягали лише 132 км/год без коляски та 108 км/год з коляскою.
В результаті додаткових доробок потужність двигуна вдалося довести до 50 к.с., але доводилося застосовувати бензин з високим октановим числом не нижче 85. А це у 60-ті роки була рідкість.
На мотоциклі стояла оригінальна сирена, яка розташовувалася під правим циліндром, звук збуджував привід від маховика двигуна. У мотоцикла з коляскою також було гальмо стоянки.
Крім того, був оригінальний механізм перемикачів поворотників, який помістили в ліву рукоятку керма: легким обертанням рукоятки здійснювалося включення сигналів-мигалок.
Три зразки М-100 пройшли міжвідомчі випробування і лише після цього виготовили першу партію мотоциклів із візком у 12 штук. Але, на жаль, розвиток цього цікавого мотоцикла не пішов. Завод не був готовий до плану в 1500 одиниць такої техніки на рік, та ще й були деякі недопрацьовані елементи.
І тому було вирішено почати випускати більш дешеву патрульну модель М-63П. А цей міліцейський красень закінчив свою історію на досвідчених зразках та дрібній серії. Документація та звіти лягли в архіви та проект тихо помер.
А шкода, що не доробили цей цікавий мотоцикл-більшеоб'ємник. Його розвиток міг відкрити нову гілка в сучасній лінійці Уралов.
Источник: zefirka.net
