У Радянському Союзі було розгорнуто чимало виробництв велосипедів у багатьох республіках. І асортимент, який вони пропонували, був дуже широким. Причому настільки, що часом про одні моделі було відомо по всьому Союзу, а інші взагалі мало кому були знайомі. Однак і ці зразки двоколісного транспорту без мотора, безсумнівно, цікаві, адже також є символами минулої епохи. До вашої уваги «десятка» маловідомих радянських велосипедних брендів.
«Лелека»
Одна з найвідоміших марок велосипедів, що випускалися на Мінському мотовелозаводі (ММВЗ), заснованому 1947 року. Аж до 2007 року було продано понад 55 мільйонів велосипедів, ось тільки вони далеко не одразу отримали таку пташину назву. Власне, «лелеками» вони стали лише у вісімдесятих роках минулого сторіччя. На відміну від багатьох інших радянських велобрендів, ММВЗ функціонує і сьогодні під тією ж назвою – Aist, і може похвалитися не лише кількістю випущених екземплярів: за інформацією Novate.ru, саме на цих велосипедах у 2012 році білоруські спортсменки поставили олімпійський рекорд. У народі ще за Союзу вони також були досить популярні за рахунок простоти конструкції та експлуатації, а також легкості у ремонті та обслуговуванні.
«Орлятко»
Ще один знаменитий бренд Мінського мотовелозаводу, який ознаменував нову віху у виробничій практиці підприємства у п'ятдесяті роки минулого століття. Адже велосипед був призначений для експлуатації радянськими школярів та підлітків віком 7-14 років. З 1952 року внаслідок деякої переорієнтації ММВЗ випуск велосипедів було перенесено на Шяуляйський велосипедно-моторний завод (ШВМЗ). Серед радянських підліткових двоколісних транспортних засобів «Орлятко» вважалося найбільш престижним і якісним — багато в чому тому, що окремі його вузли були довговічнішими, ніж в інших аналогічних моделей.
«Ластівка»
Радянське виробництво велосипедів враховувало ґендерні особливості їхніх власників. Тому і для дітей випускалися моделі окремо для хлопчиків та для дівчаток. І якщо вищезгадане «Орлятко» призначалося саме для юнаків, то дівоча модифікація мала не менш поетичну назву «Ластівка». Характерною особливістю цієї моделі була “ламана”, “жіноча” рама. А ось виробництво було ширшим, ніж у чоловічого аналога: «Ластівка» вироблялася не лише на Мінському та на Шяуляйському велосипедно-моторному заводі, а й на конвеєрі Харківського велосипедного заводу.
“Кама”
Цей велосипед вироблявся на підприємстві-довгожителі – “Пермський машинобудівний завод імені Жовтневої революції” з'явився ще до Великої Вітчизняної війни, 1939 року. А саме його бренд — уже в середині сімдесятих років минулого століття. Сфера використання у «Ками» була досить широкою: його експлуатували у місті та за містом, а також у туристичних поїздках. Велосипед був доладний, тому його можна було брати з собою в машину чи громадський транспорт. До речі, здатність до розбирання не впливала на довговічність та особливості конструкції моделі – вона була популярна за рахунок зручності експлуатації та простоти обслуговування та ремонту. До того ж, «Кама» випускалася для всіх вікових груп, тому їх могли придбати відразу для всієї родини.
«Урал»
Інший досить відомий велосипед Пермського машинобудівного заводу це «Урал». При цьому він і за конструкцією, і за функціоналом суттєво відрізнявся від «Ками» і, згідно з даними з паспорта, являв собою чоловічий велосипед підвищеної міцності та прохідності. У комплект до нього також додавалися аптечка, ремонтний набір та насос. Вирізнявся цей радянський велосипед і довговічністю — фактичним терміном його служби називають кілька десятків років. Конструкція моделі була настільки вдалою, що Урал стали виробляти і на інших заводах, щоправда, вже з іншими назвами.
«Турист»
Ще один великий радянський виробник — Харківський велосипедний завод ім. р. І. Петровського є справжнім довгожителем, адже був заснований ще 1923 року та функціонує донині. Саме на його потужностях виготовляли легендарну модель «Україна». Ще одним відомим дітищем ХВЗ був «Турист», який був цілим сімейством дорожньо-туристичних та спортивно-туристичних велосипедів. Популярність серед радянських громадян йому приносили його доступність, а також стійкість до пошкоджень під час експлуатації на пересіченій місцевості та поганих дорогах.
Цікавий факт: на хвилі космічних перегонів та польоту першої людини в космос «Турист» був перейменований і отримав нову назву — «Супутник». Однак приблизно наприкінці сімдесятих років минулого століття первісну назву велосипеду повернули, під ним він продовжує випускатися і сьогодні.
«Супутник»
Цікаво, що в якийсь момент “Супутник” перестав бути лише перейменованим “Туристом” – його модифікації мали вже деякі зміни в конструкції порівняно з попередником – наприклад, він отримав алюмінієве кермо. Тому, коли велосипеду повернули спочатку назву, вже встиг оформитися і модельний ряд із космічною назвою, яку остаточно закрили лише у вісімдесятих роках. «Супутники» виготовлялися як туристичні велосипеди для широкої непрофесійної аудиторії.
«Тахіон»
На відміну від попередніх моделей, цей велосипед був практично невідомий пересічному радянській людині. А все тому, що “Тахіон” – ще один бренд Харківського велосипедного заводу – був не масовою моделлю, а мав вузьку спрямованість. Його виробляли як професійний шосейний та трековий велосипед для спортсменів, саме на цьому транспорті в період з 1981 по 1992 роки радянські велосипедисти змагалися, зокрема, і на міжнародному рівні. Надлегкий велосипед, до речі, був надзвичайно дорогим — у якийсь момент його вартість зрівнялася із цінником на легковий автомобіль. Однак і статус «Тахіона» був високим: незважаючи на те, що його давно не виробляють, він все одно вважається престижним спортивним велосипедом.
“Москва-80”
Найбільш популярним і ще рідкісним порівняно з «Тахіоном» був легендарний радянський трековий велосипед «Москва-80». Його назва говорить сама за себе – модель випустили до Олімпіади 1980 малою серією всього в 52 примірниках, причому в якийсь момент їх почали виготовляти тільки за індивідуальними замовленнями. Конструювання та виробництво велося на базі Центрального конструкторсько-технологічного бюро велобудування.
Цікавий факт: існує думка, що в 1981 році саме на базі «Москви-80» стали створювати та виробляти вищезгадані «Тахіони». Проте насправді було інакше: на перших етапах проектування «Тахіона» дійсно використовувалася технічна документація на деякі комплектуючі від олімпіадного велосипеда. Однак і рама, і більшість вузлів у харківській моделі були оригінальними.
«Школяр»
Ще один велосипед для дітей молодшого та середнього шкільного віку, що видно навіть із назви. Модель випускалася на велосипеді Горьківського заводу, який входив в об'єднання ГАЗ. Роки виробництва велосипеда – з 1956 по 1996-й. Сам завод робив велосипеди з 1940-го. «Школяр» випускався у двох модифікаціях — для хлопчиків та для дівчаток. Однак був менш популярною моделлю в порівнянні з пермськими аналогами з кількох причин: так, у нього були менш якісні деякі вузли, через що вони швидше виходили з ладу. Крім того, кермо велосипеда було надто високим для дітей маленького зросту.
Джерело: https://novate.ru/blogs/130122/61819/
Источник: zefirka.net
