Якщо подивитися на безліч автоматів Калашнікова, особливо радянської доби, то можна помітити одну дуже примітну деталь – їх магазини пофарбовані в оранжевий колір. Деяким може здатися подібне дизайнерське рішення відверто дивним, проте чи справді все так просто, як здається на перший погляд?
Насправді, все не просто, а дуже просто. Коли автомат Калашнікова пройшов випробування і був прийнятий на озброєння, стало зрозуміло, що їм доведеться озброїти всю, причому дуже велику радянську армію. А це означає, що автомат слід відразу ставити на масове виробництво. Як тільки подібне відбувається з будь-якою річчю, постає питання ціни-раціональності-надійності щодо підбору матеріалів. Найчастіше конструкцію речей у такій ситуації доводиться здешевлювати щодо того, що придумано конструкторами спочатку.
Приблизно так справи і з автоматом Калашнікова. Ручки та магазини мають помаранчевий колір через те, що їх робили з дуже специфічного матеріалу – бакеліту або «поліоксибензилметиленглікольангідрид». Це різновид досить дешевого, але при цьому вкрай міцного пластику. Ідеальний вибір для виробництва масової зброї. Сам собою бакеліт має кольори від коричневого до помаранчевого.
Крім відносно дешевизни бакеліт ще добрий і тим, що є дуже поганим провідником тепла, що дуже корисно при роботі зі зброєю, яка досить сильно гріється при інтенсивній стрільбі. Зрештою, він стійкий до механічних пошкоджень: тиску, подряпин, тертя, ударів тощо. Родзинкою на торті можна вважати ще й погану провідність електрики. При високій температурі (понад 300 за Цельсієм) бакеліт не горить, а лише обвуглюється. Загалом усім матеріалам матеріал.
До речі, з бакеліту в СРСР робили не лише пластикові елементи для АК-74, але також багато цивільних та побутових речей. У Росії цей матеріал вироблявся з 1915 року. Істотне зростання виробництва бакеліту відбулося роки індустріалізації.
Джерело: https://novate.ru/blogs/280320/53938/
Источник: zefirka.net
