Вологда – одне з найбільших міст Російської Півночі. 300-тисячний населений пункт має багату культурну та історичну спадщину. Однак є у Вологди ще одна маловідома якість. У 1560-х роках вона могла стати новою столицею Російського царства. Наскільки правдивою є ця історія і чому Іван Грозний покинув місто?
Чи правда Вологда могла стати столицею Росії?
Офіційних документів щодо «наміру перенести ставку» немає. Однак здається дивним підвищений і несподіваний інтерес Івана IV до провінційного містечка.
У 1566 році монарх організував тут будівництво нового кам'яного Кремля, що вдвічі перевершує площу і укріпленість Московський. Усередині звели дерев'яний царський палац та церкву Іоакима та Анни. У 1568 році було закладено Софійський собор, зведений на зразок Успенського собору.
У 1569 році у Вологді почалося масштабне будівництво верфей та річкового флоту. На деякий час у місто було перекинуто державну скарбницю та бібліотеку. Вологда стала вважатися центром опричних земель – особистої вотчини Івана Грозного, де цар мав абсолютну владу.
На думку вологодського археолога Івана Нікітінського, величина кам'яної фортеці (560 тисяч м²) і глибина ровів (до 8 м) говорили про те, що цар мав намір облаштуватись тут ґрунтовно. У будівництві кремля брали участь англійські інженери, а Іван IV особисто контролював усі будівельні роботи. У 1569 року це завдання було передано боярину І. А. Бутурлін.
Софійський собор також був спроектований унікально. Вікна розташовані таким чином, що в день літнього сонцестояння промені висвітлюють царське місце. Якщо у цей день подивитися на «царське місце» з боку, то людина, яка там сидить, покривається ореолом світла.
Втім, 1571 року монарх до міста несподівано охолодів. Фортеця була недобудована. Її закінчили пізніше, та її стіни вже були з каменю, та якщо з дерева. Софійський собор також «впав у немилість». Його висвітлили лише через 17 років. Що на царя знайшло і чому це раптом закінчилося, історики сперечаються досі.
Вологодський Кремль та Софійський собор. Було добудовано вже після смерті Івана IV
У світі теорій
Є 2 найбільш популярні точки зору, і вони обидві сходяться в хиткому становищі царя. За однією, Іван IV хотів перенести столицю через загрозу з боку московських бояр. Іншою, цар і зовсім готував плацдарм до втечі з Росії у разі повстання.
1560-ті роки збіглися зі зростанням невдоволення бояр, скасуванням «Вибраної ради» та створенням опричнини. Ішла війна відразу зі Швецією, Польщею, Литвою та Кримським ханством. У країні вирували епідемія чуми та голод. Шведський флот блокував морську торгівлю у Балтиці. Імператор посварився з багатьма сподвижниками, включаючи Андрія Курбського та протопопа Сільвестра.
Все перераховане популярності цареві не додавало. Англія була єдиною європейською країною, з якою Росія мала дружні відносини. Збереглися листування російського царя з англійською королевою Єлизаветою I, у яких не лише пропонує одружитися, а й розпитує про політичний притулок. Це викликає багато питань.
Єлизавета I та Іван IV
Посол Джером Горсей у своєму листі до Лондона взагалі заявляв: «Цар перевіз скарбницю до Вологди і зміцнюється там на випадок народного невдоволення». У момент небезпеки Іван планував дістатися річкових суден до Соловок, пересісти на англійські кораблі і бігти до Британії.
Російський історик Микола Парфеньєв із цим не згоден. Він вважає, що судна готувалися для каперських рейдів у Балтиці. Перенесення столиці справді було зумовлене народним невдоволенням у Москві, а Вологда була значно надійнішим місцем.
Чому ж у 1571 році інтерес до Вологди зник?
Передбачається, що цьому посприяли спалення Москви кримським ханом Давлет-Гіреєм і банальне вичерпання скарбниці. Грошей на новий Кремль не вистачило. А в Москві повставати вже не було кому. Політика опричнини також зійшла нанівець через те, що цар зрозумів її неефективність у боротьбі із зовнішніми ворогами. А отже, і у Вологді як окремому центрі сенс теж зник.
Існує й легендарна версія. Нібито під час візиту до Софійського собору зі стелі на царя впала цегла. Він покалічив монарху ногу і був визнаний поганою ознакою.
Як би там не було, Іван Грозний сам по собі був особистістю загадковою та суперечливою. Діяч жив у дуже складний час, і цілком можливо, була інша причина, яку знав лише сам цар.
Источник: zefirka.net
