Стівен Шор не першим вигадав міфологізувати американську подорож, його вели сліди шин Уокера Еванса, Роберта Франка, Гаррі Виногранда та Джека Керуака. Але він був першим в іншому. До епохи Instagram, коли люди ще не мали схильності фотографувати свої обіди та ванні, Шор перетворив це на мистецтво. Його щоденниковий підхід вплинув на Мартіна Парра, Нан Голдін та інших фотографів, відчинивши двері новому типу документальної фотографії – такої, яка ніби була взята з приватного сімейного альбому.
Стівен Шор фотографує протягом понад півстоліття. Зйомку порівнює з іншим своїм улюбленим заняттям: «Фотографія, як і рибалка, це мистецтво, яке потребує інтелекту, концентрації та делікатності». Він знімає з дитинства, і у 14 років навіть продав кілька своїх робіт Метрополітен-музею. Ім'я автора вже впізнавали, коли на початку 1970-х він почав їздити по Штатах, роблячи кольорові знімки номерів у мотелях, придорожніх закусочних, парковок та інших незабутніх об'єктів і вражень. З фотощоденника дорожньої подорожі Шора утворилася серія “Американські поверхні” (American Surfaces), яка плавно перетекла у фотоцикл “Незвичайні місця” (Uncommon Places).
У цих роботах автор шукав красу банального, наче на противагу принципу Анрі Картьє-Брессона, згідно з яким камеру належить фіксувати драму «вирішального моменту». Він знаходив свою красу там, де її найменше чекають: за столиком у закусочній, у сніданку з млинцями, на пустельній парковці, у придорожньому рекламному щиті, автомобілях цукеркових квітів, залитих полуденним світлом вулицях, позбавлених людської активності.
“Американські поверхні” Стівена Шора – фотографічна версія роуд-муві, в якому іноді здається, що нічого не відбувається, або фіксується щось зовсім непримітне. Однак ці сцени, що уособлюють повсякденну Америку, а також деяку дивність та екзистенційну невизначеність, мають не лише художню значущість. Як розповів кінооператор Ерік Мессершмідт, фотографії Шора виявились надзвичайно корисним довідковим матеріалом для творців серіалу «Мисливець за розумом».
Фотограф і сьогодні звертає свій інтерес на те, щоб документувати звичайні сцени повсякденного життя на максимальній різкості при природному освітленні та знаходити в цьому красу. «Побачити щось вражаюче та визнати це фотографічною можливістю – не вимагає великої зусилля уяви. Але дивитися на щось звичайне, щоденне та розпізнавати в цьому фотографічну можливість – ось що мене цікавить».
Джерело: https://cameralabs.org/aeon/fotograf-stiven-shor/albom
Источник: zefirka.net