Наркомівські 100 грам – неофіційний, але один із найвідоміших термінів часів Великої Вітчизняної війни. З 1942 розбавлений спирт видавали всім радянським військовослужбовцям перед наступом. Кому прийшла ідея постачати армію міцним алкоголем, і чи впливав він на боєздатність солдатів?
Ворошиловський пайок
Вперше видавати алкоголь червоноармійцям розпочали ще у січні 1940 року під час радянсько-фінської війни. З такою пропозицією до Сталіна звернувся голова Комісаріату оборони Климент Ворошилов.
Обгрунтування прохання здавалося дуже логічним: бойові дії велися за умов суворих морозів. Разом із горілкою військовослужбовцям щодня видавали по 50 г сала.
Відповідний наказ негайно надійшов у війська. Танкістам норму збільшили вдвічі, а льотчикам горілку замінили на коньяк. Мерзнути солдати не перестали, але загальний настрій у військах помітно покращав.
Надалі подібна практика застосовувалася 1941 року. Однак якщо на початку конфлікту спирт видавали щодня і всім військовослужбовцям, які перебувають на передовій, то до весни 1942 регламент трохи змінили.
З цього моменту 100 г наливали тільки підрозділам, що наступають. Інші отримували «ворошиловський пайок» лише у свята. Норму поправили через повсюди порушення дисципліни та збільшення небойових втрат. Простіше кажучи, постачання алкоголю призвело до його зловживання.
Чи підвищував алкоголь боєздатність солдатів?
«На війні можна обійтися без амуніції та без жінок, але неможливо без випивки та тютюну» (німецький письменник Арнольд Цвейг)
Ідея видавати «хмільний пайок» в історії була не нова. Але попри поширені міфи, його роль у бойових діях значно перебільшена.
Радянські та американські солдати разом випивають за Перемогу.
Алкоголь не може допомогти зігрітися. Потрапивши в кров, етанол розширює кровоносні судини, тим самим дозволяючи теплій крові зігрівати шкіру рук, кистей, ніг та ступнів. Проте водночас відбувається загальне переохолодження організму, коли остигла в кінцівках кров повертається до внутрішніх тканин.
Ворошиловський пайок не збільшував працездатність. Навпаки, він знижував швидкість мислення та рухову діяльність. Навіть невеликі дози алкоголю призводять до зниження концентрації, а отже, погіршують реакцію та якість висновків.
Відповідно до спогадів сучасників, видача алкоголю призводила до великих втрат. Старослужбовці часто відмовлялися від такого паяння. Єдине, для чого червоноармійцям могли бути потрібні ці «ліки» – знизити почуття небезпеки, притупити біль від поранення або заглушити страх бути вбитим чи пораненим.
Однак навіть тут очевидці оцінювали цей вплив дуже спірно. Учасник війни Григорій Чухрай стверджує, що додаткових стимулів ніхто не потребував. Всі знали, що борються за праву справу та надихалися прикладом один одного.
Втім, як згадував ветеран Л.С Карташев, війна народжує дивовижний парадокс: в окопах немає не лише атеїстів, а й тверезників.
Источник: zefirka.net
