Дагні Карлссон зі Швеції – мабуть, найбільша вікова жінка-блогер у світі. Зараз їй – 106. Назвати «старою» цю позитивну та сучасну особу навіть мова не повернеться. Себе Дагні називає Бояном, а свій блог – «Все, що між небом та землею». За ці кілька років просунута бабуся знайшла безліч шанувальників у всьому світі. «Найголовніший плюс моєї популярності – це те, що завдяки ній я можу знайомитися з новими людьми та брати участь у цікавих заходах», – каже своїм передплатникам блогер.
За комп'ютер – у сто років
Дагні народилася далекого 1912-го в шведському містечку Крістіанстад. У дуже молодому віці влаштувалася на фабрику швачкою. Шити особливо не любила, але треба було годувати сім'ю: батько помер, мати впала у сильну депресію, а на руках були брати та сестри. А Дагні була найстаршою…
Закінчила текстильний інститут. Вийшла заміж, але невдало. Втекла від чоловіка. Знову вийшла заміж – цього разу за коханням. Працювала та виховувала дітей. Загалом, звичайна «середньостатистична» життя.
Як і багатьом людям похилого віку, долучитися до світу високих технологій Дагні все ніяк не вдавалося. І вона дуже заздрила молодшій сестрі, яка у похилому віці грала вдома у прості комп'ютерні ігри. Дагні неймовірно хотілося теж спробувати збагнути цю науку, але вона не наважувалася – боялася, що для цього занадто стара. Але все-таки цікавість взяла нагору. До того ж сестра отримала більш сучасний комп'ютер, а старий віддала їй.
У 99 років пані Карлссон нарешті пішла на комп'ютерні курси. Нові знання захопили її, і вже через рік Дагні завела на шведському порталі свій власний блог, зареєструвавшись під іронічним ніком Боян (Bojan). “Чесно кажучи, мені ніколи не подобалося своє ім'я, а от Боян – подобається”, – пояснила вона.
Блог бабусі спричинив фурор. Її почали запрошувати на телепередачі, а коментарі під її постами залишають не лише шведи, а й фіни, німці та навіть американці.
Секрет популярності
Її публікації – про все, і саме цим вони цікаві та зворушливі. Сьогодні Дагні може розповідати, як провела чудовий вечір із давнім другом, уплітаючи своїх улюблених варених раків та запиваючи ковтком віскі. Завтра – зізнаватися, що раптом поглянула на нігті на своїх ногах і зрозуміла, що настав час викликати майстра з педикюру. А післязавтра вона поділиться ще чимось потаємним, немовби пише не всьому світу, а доброму знайомому. Наприклад, що в неї все ще цілком непоганий зір, але останнім часом вона стала гірше чути і її вірними помічниками служать слухові апарати.
А ще вона дуже любить публікувати фото квітів, дерев, адже світ такий прекрасний. Зараз, наприклад, час ділитися знімками осінніх пейзажів, тому сторінку прикрашають золотисті дерева, червоне листя…
Дуже часто її пости починаються з якоїсь побутової деталі, а закінчуються філософськи або піднімають злободенне тему, зрозумілу читачеві в будь-якій точці земної кулі. Наприклад, зауважуючи, що останнім часом на вулицях стає все менше дрібних пташок, вона поступово переходить до роздумів про життя: «У наш час є заможні пенсіонери, які схожі на перелітних птахів. Вони купують або винаймають будинок на узбережжі Іспанії і переїжджають туди, якщо починають замерзати будинки. Такий розвиток подій неможливо було б уявити, коли я була маленькою. Моя мама працювала покоївкою і не мала вихідних навіть у неділю»…
Втім, це так – ліричні відступи. Зазвичай пости довгожительки все ж таки легкі і позитивні, а сама вона на фотографіях виглядає бадьорою, модною та активною.
Карлсон часто бере участь у громадських акціях, які, як відомо, люблять підтримувати всі популярні блогери. Наприклад, три роки тому вона підключилася до руху «Рожева стрічка» і весь тиждень купувала товари рожевого кольору на підтримку людей, хворих на рак грудей.
Ідеальні люди – нудні
Іноді у своїх постах довгожителька припускається помилок і, як на будь-якого популярного блогера, на бабусю тут же накидаються натовпи коментаторів, які бажають її поправити. На таких «критиків» вона реагує філософськи. «Сьогодні я хочу подякувати всім тим, хто настільки спостережливий, стежить за порядком у моєму блозі і помічає, якщо я висуваю «невірне» твердження», – пише бабуся в одному зі своїх постів і відразу парирує. – Будь-який журналіст чи письменник має коректора, а я – сама собі коректор. Далі Дагні з гордістю заявляє, що зате вона «жива» і зовсім не збирається ставати на сто відсотків бездоганною, воліючи бути веселим безтурботним оптимістом. Ну а «людські помилки», на думку пані Боян, не повинні нікого бентежити.
«Людина, яка робить все ідеально, зрештою просто нудна, – пише вона. – Такі люди рідко можуть похвалитися почуттям гумору та характером сухарі». Щоб підбадьорити всіх «неідеальних» людей, Карлсон розповідає передплатникам про своє дитинство. Мовляв, її рідна сестра завжди була гарною, високою, розумною та талановитою, а сама Дагні – пухкенькою, коротконогою і зовсім не красунею. Та й у плані поведінки мама завжди ставила їй як приклад ідеальну сестрицю. «Так ось сестра прожила всього 84 роки, а я все ще живу і пережила своїх трьох братів і сестер. Так що немає нічого поганого в тому, щоб уславитися «живий», – робить висновок пані Карлссон. І не посперечаєшся!
«Кажуть, що найкраще в людині – це собака, але мені ніколи не вдавалося стати настільки гарним, щоб бути схожим на собаку», – самокритично зауважує Дагні в одному зі своїх постів.
А буквально днями блогерка розповіла читачам про те, що з давніх-давен любить пити каву, і для неї це цілий ритуал. Вона досі зберігає вдома старовинний сервіз і використовує його лише з особливих випадків. Ну а кава п'є обов'язково з тортиком. Дагні зізнається передплатникам, що в молодості була круглолицею і повненькою, якщо не сказати «огрядною», проте ніколи не відмовляла собі в задоволенні з'їсти смачний десерт. «На старості багато людей стають дуже худими, і я не хочу бути стрункішими, ніж зараз. Тож, мабуть, з'їм-но я шматок торта», – повідомляє Карлссон.
Творчої активності Дагні може позаздрити будь-яка молода жінка. Вона подорожує, відвідує кінотеатри та кафе.
Два роки тому пенсіонерка навіть знялася в епізодичній ролі в кіно, а цього року у неї побачила світ власна книга. І, звичайно, вона заплатила податок з гонорару. «Навряд чи у всій Швеції знайдеться ще хтось, крім мене, хто задекларував свої доходи у 106-річному віці» – сміється бабуся-блогер.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/171018/40926/
Источник: zefirka.net
