Місто – це більше, ніж бетон та скло. Іноді він підморгує. Іноді – розмовляє. Особливо якщо в місті побував JPS.
Ми звикли помічати величезні настінні фрески, які розтягуються на цілі будинки та розфарбовують сірі вулиці. Вони вражають. Але іноді справжнє диво ховається в дрібницях: у тріщині на стіні, в тіні під перилами, у кутку, куди зазвичай ніхто не дивиться.
Вуличний художник JPS вміє робити неможливе: він перетворює міські деталі на частину своїх робіт, змушуючи мистецтво взаємодіяти з навколишнім світом. Його мініатюрні, дотепні, а часом і зухвалі графіті – це завжди діалог. З простором. З перехожими. Із нами.
Вони малі, але не непомітні. Особливо якщо знаєш, куди дивитися.
всі зображення: jps_artist/Instagram
