Хоча найважливіша тактична властивість і перевага підводного човна — скритність, до 1944 року всі підводні човни більшу частину часу проводили в надводному положенні і по суті були човнами, що занурювалися, — надводними кораблями.
Сьогодні ми згадаємо найбільші катастрофи підводних човнів, адже часом ці металеві монстри йдуть під воду назавжди.
Радянський підводний човен С117 «Щука», 1952 рік
“Щ-117” – радянський дизель-електричний торпедний підводний човен часів Другої світової війни, належить до серії V-біс проекту Щ – “Щука”. 10 червня 1949 року перейменована на «С-117».
Щ-117, 1930-ті роки:
На початку п'ятдесятих років С-117 була вже далеко не новим кораблем, проте покладені на неї завдання вона виконувала успішно. У грудні 1952 року у Японському морі «Щука» мала взяти участь у навчаннях. На шляху до району маневрів її командир доповів про те, що через поломку правого дизеля субмарину йде в призначену точку на одному двигуні. За кілька годин він повідомив про усунення несправності. Більше човен на зв'язок не виходив.
Точна причина та місце загибелі підводного корабля невідомі. Вона ніби зникла.
На борту човна перебували 52 члени екіпажу, зокрема 12 офіцерів. Пошуки С-117, які проводилися до 1953 року, нічого не дали. Причина та місце загибелі човна досі невідомі.
Субмаріна ВМС США SS-109 (1927)
40 людей загинули, коли американський підводний човен «SS-109» (USS S-4) затонув після того, як його протаранив американський корабель берегової охорони біля півострова Кейп-Код.
Дивний факт: субмарина повернулася в дію через рік після цієї аварії і активно прослужила аж до свого списання 1936 року.
Підводний човен ВМС США “Трешер”, 1963
Американська субмарина затонула під час навчань біля півострова Кейп-Код біля берегів штату Массачусетс, забравши життя 129 членів екіпажу.
Механічна поломка призвела до того, що човен швидко затонув і вибухнув. Згідно з висновками, зробленими експертом Брюсом Рулом (Bruce Rule), який дослідив загибель човна, остаточне руйнування корпусу «Трешера» сталося на глибині 732 м і зайняло не більше 0.1 секунди. Її уламки було виявлено на глибині понад 2500 метрів. Корпус човна розпався на шість основних частин – носова секція, гідролокаційний купол, рубка, хвостова секція, машинне відділення, командний відсік, що лежать у радіусі 300 метрів.
Фотографія вертикального керма «Трешера», що лежить на дні:
Загибель радянського підводного човна К129, 1968 рік
Дизельний підводний човен ВМФ СРСР К-129, на борту якого перебували, за різними даними, від 96 до 98 членів екіпажу, вийшов на бойове чергування у північній частині Тихого океану у лютому 1968 року.
8 березня 1968 року загинув дизельелектричний ракетний підводний човен К129 зі складу Тихоокеанського флоту, оснащений ядерними боєголовками. Підводний човен несу бойову службу в районі Гавайських островів, а з 8 березня перестав виходити на зв'язок. На борту К129 перебували, за різними даними, від 96 до 98 членів екіпажу, вони загинули.
Причина катастрофи невідома. Щодо цієї аварії існує ціла низка теорій, включаючи зіткнення з якимсь американським кораблем, проте Вашингтон послідовно це заперечував, і, згідно з офіційним звітом ВМС США, виною загибелі радянської субмарини був «трагічний вибух на борту». Згодом К129 виявили американці і 1974 року зробили її підйом.
Радянська сторона організувала пошуки зниклої субмарини, які не дали результату. Згодом К-129 виявили американці, які організували її підйом.
Підводний човен до-129 на дні:
Під час підйому підводний човен розламався надвоє, але кілька його відсіків вдалося доставити на одну з баз ВМФ США. Під час їхнього обстеження було виявлено тіла шістьох радянських підводників. Американці віддали загиблим військові почесті та поховали загиблих підводників у морі.
Американська USS Scorpion (SSN-589), 1968 рік
Закладка корабля ВМС США відбулася 20 серпня 1958 року. Човен затонув 21 травня 1968 року в 740 км на південний захід від Азорських островів на глибині 3000 метрів, за 5 днів до повернення на базу в Норфолк. Загинуло 99 людей.
Затонулий човен шукали протягом 5 місяців, у пошуках було задіяно понад 60 кораблів та суден, до 30 літаків. Через тиждень після початку пошуку за 100 миль від Норфолка був виявлений німецький підводний човен, потоплений у роки Другої світової війни. Пошуки довгий час були марними.
Незабаром човен був знайдений на глибині 3047 метрів і сфотографований судном «Мізар». Причину загибелі корабля досі не встановлено, найвірогіднішою версією вважається вибух торпеди. Але є й інші версії.
США та Росія вже майже 40 років за взаємною домовленістю ретельно приховують факт знищення американського атомного підводного човна «Скорпіон» бойовим торпедою, випущеним радянським підводним човном, стверджує автор опублікованої в США нової книги-розслідування «Scorpion Down» військовий журналіст Ед Оффлі.
Оффлі при цьому стверджує, що знищення “Скорпіона” було “помстою” радянських підводників, які вважали, що США були причетні до загибелі радянського підводного човна К-129, що пішов після вибуху на борту на дно з усім екіпажем у складі 98 осіб у Тихому океані в березні 1968 року.
Трагедії 1968 року були частиною підводної «розвідувальної війни», багато подробиць якої досі засекречено, вважає автор книги.
Фрагмент корпусу човна. Видно деформації від надмірного тиску:
Радянський підводний човен K-8, 1970
Радянський атомний підводний човен К-8 проекту 627А «Кіт» вступив до складу Північного флоту 31 серпня 1960 року.
Підводний човен, що знаходився на бойовому чергуванні в Середземному морі, був направлений в район Північної Атлантики для участі в найбільших за всю історію радянського ВМФ навчаннях «Океан-70», в яких брали участь сили всіх флотів СРСР. Її завданням було позначення підводних сил «противника», що прориваються до берегів Радянського Союзу. Початок навчань планувався на 14 квітня, закінчення – до 100-річчя від дня народження Ст. І. Леніна – 22 квітня 1970 року.
Останні години життя К-8 та частини її екіпажу:
АПЛ К8 загинула 12 квітня 1970 року в Біскайській затоці Атлантичного океану внаслідок сильної пожежі, що призвела до втрати запасу плавучості та поздовжньої стійкості. Підводний човен затонув на глибині 4680 метрів за 490 км на північний захід від Іспанії. Загинули 52 члени екіпажу. Гибаючи, вони встигли заглушити ядерні реактори.
Пам'ятник екіпажу К-8:
Загибель К-8 та 52 членів екіпажу стали першою втратою радянського атомного флоту.
Атомний підводний човен К-278 «Комсомолець», 1989 рік
Радянський атомний підводний човен 3-го покоління К-278 «Комсомолець» був єдиним човном проекту 685 «Плавник». Човен належить абсолютний рекорд з глибини занурення серед підводних човнів – 1027 метрів (4 серпня 1985). Човен мав шість носових 533-мм торпедних апаратів із пристроєм швидкого заряджання. Кожен ТА мав автономний пневмогідравлічний стріляючий пристрій. Стрілянина могла здійснюватися на всіх глибинах занурення.
Атомний підводний човен К-278 “Комсомолець” загинув 7 квітня 1989 року в Норвезькому морі. Підводний човен йшов на глибині 380 метрів зі швидкістю 8 вузлів. Внаслідок виникнення пожежі у двох суміжних відсіках було зруйновано системи цистерн головного баласту, через які сталося затоплення човна забортною водою. Загинули 42 особи, багато від переохолодження.
Російський підводний човен «Курськ, 2000 рік
К-141 “Курськ” – російський атомний підводний ракетоносний крейсер проекту 949А “Антей”. Закладено на «Севмаш» у 1990 році прийнятий в експлуатацію 30 грудня 1994 року.
Російський підводний човен «Курськ» затонув 12 серпня 2000 року на глибині 108 метрів під час військово-морських навчань у Баренцевому морі, в акваторії між Норвегією та Росією, після того, як на борту сталося два вибухи, спричинені витоком палива торпедного двигуна.
Більшість із 118 людей на її борту моментально загинули. 23 людини зуміли вибратися в задній відсік, де чекали, коли прийде допомога, проте померли від удушення за тиждень після початку рятувальної операції. За кількістю загиблих аварія стала другою у післявоєнній історії вітчизняного підводного флоту після вибуху боєзапасу на Б-37.
Усі етапи операції з підйому “Курська” проводилися протягом року. У ній було задіяно близько 120 компаній з 20 держав. Вартість робіт оцінювалася в 65-130 млн доларів США. В результаті операції підйому човна «Курськ» було знайдено та поховано 115 тіл загиблих моряків-підводників. Три тіла знайти так і не вдалося. З дна Баренцевого моря було евакуйовано потенційно небезпечний боєзапас човна та два ядерні реактори
“Вона потонула”. Це знаменита відповідь Путіна у прямому ефірі CNN на запитання Ларрі Кінга «Що трапилося з російським підводним човном «Курськ»?
Китайський підводний човен «Мін 361», 2003
Підводний човен був спущений на воду у 1995 році. Приписано до Східного флоту ВМС КНР
16 квітня 2003 року під час навчань сталася поломка дизельного двигуна підводного човна «Мін 361», коли він знаходився в затоці Бохайвань у Жовтому морі біля північно-східного узбережжя КНР. Поломка призвела до різкого зниження кисню на борту та задушення всіх 70 членів екіпажу.
Це був перший випадок, коли Китай оприлюднив випадок загибелі дизель-електричної підводної субмарини. Згідно з агентством «Сіньхуа» від 2 травня 2003 року, човен був виявлений китайськими рибалками 25 квітня 2003 року, коли вони зачепили мережами його перископ. Пізніше субмарина була піднята на поверхню та відбуксована.
Аргентинський підводний човен «Сан-Хуан», 2017
Підводний човен ВМС Аргентини “Сан-Хуан” перестав виходити на зв'язок 15 листопада на переході з військово-морської бази Ушуайя в Мар-дель-Плата. На момент останнього сеансу зв'язку з субмарини повідомили про аварію. На борту перебували 44 особи.
Через 15 днів після зникнення субмарини ВМС Аргентини повідомили, що операція з порятунку 44 членів екіпажу підводного човна «Сан-Хуан» припиняється, але буде продовжено пошук самої субмарини.
Капітан зниклого підводного човна ВМС Аргентини «Сан-Хуан» пообіцяв своїй матері, що це буде його останній похід. так і вийшло.
Щодо атомних підводних човнів, всього з 1955 по 2017 рік затонуло 8 атомних субмарин: 4 радянські, 2 російські, 2 американські. Усі вони загинули внаслідок різних аварій: три — через технічні несправності, дві — внаслідок пожеж, дві через проблеми з озброєнням, причину загибелі одного човна достовірно невідома.
Джерело: http://loveopium.ru/katastrofy/krupnejshie-katastrofy-podvodnyx-lodok.html
Источник: zefirka.net
