Спогади про зраду можуть повертатися, наче старий шрам, навіть коли здавалося б, що все вляглося. Проте, коли усвідомити, що це — всього лише частина минулого, а не сьогодення, жити й рухатися далі стає значно легше.
Та не завжди зрадники готові просто так вас відпустити. Іноді виникає спокуса дати їм ще один шанс — чи то з їхньої ініціативи, чи тому, що ви все ще добра, чуйна і закохана людина.
Важко відмовити тому, хто вже внутрішньо ухвалив рішення дати цей шанс. Головне — пам’ятати влучну думку:
«Дати другий шанс людині, яка тебе зрадила, — це приблизно те саме, що дати другий патрон тому, хто не влучив у тебе з першого разу».
Звісно, це не означає, що шансів не варто давати зовсім. Ви самі вирішуєте, у що вірити. Ця фраза лише нагадує: ви перебуваєте у вразливій позиції, адже зрадник фактично керує ситуацією, а ви опиняєтесь у його владі.
Тверезо оцінюйте свої ризики. І дайте собі чесну відповідь: чи зможете ви пережити подібне ще раз?
Якщо зрада траплялася не один раз, є велика ймовірність, що вона повториться. Життя раз у раз доводить цей факт.
Людина, здатна на зраду, брехню та невірність, із високою часткою ймовірності вдасться до подібного за сприятливих умов. А хто знає, коли саме ці «сприятливі умови» настануть? Можливо, вже зовсім скоро.
Якщо ви приймете й пробачите, то видасте цій людині дуже серйозний емоційний аванс, якого вона, можливо, просто не варта.
Ви знову вкладаєте в неї свій час, енергію та душевні ресурси. Та чи варта вона цього?
Наскільки щирими є її виправдання? Які гарантії вона може вам дати, що ситуація не повториться? І чи взагалі можливо дати подібні гарантії у вашій ситуації?
Я не закликаю відмовлятися від прощення та других шансів. У житті трапляється всяке. Просто тому, хто зважується пробачити й прийняти кривдника, я хочу нагадати: ризики надто високі. Тверезо оцінюйте свій емоційний стан і краще заздалегідь подумайте, як саме ви діятимете, якщо це все ж таки станеться вдруге…