Молочна криза в Туреччині: чому ферми порожніють, а ціни ростуть
Туреччина посідає восьме місце у світі та третє в Європі за обсягами виробництва молока. Однак останнім часом цей сектор переживає значні труднощі. З 2022 року виробництво молока в країні почало скорочуватися, що вже позначилося на інших молочних продуктах. Туреччина також посідає 59-те місце у світі за надоями молока від однієї корови.
Основною причиною такої нестабільності є економічні проблеми, зокрема рекордна інфляція, яка триває вже кілька років. Це суттєво впливає на вартість життя, харчових продуктів та купівельну спроможність населення. Попри несприятливі економічні прогнози, турецька влада намагається захистити внутрішній ринок від імпорту та підтримує місцевих виробників.
Втримати тваринництво непросто
Згідно зі звітом Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2024 році поголів’я великої рогатої худоби в Туреччині продовжуватиме зменшуватися. Тваринники змушені достроково реалізовувати свою худобу через зростання витрат. Якщо у 2020 році в країні налічувалося 6 886 944 корів, то у 2023 році їх кількість скоротилася до 6 435 705.
За даними звіту, за останні кілька років корми для тварин подорожчали вдвічі або навіть утричі, тоді як ціна молока від виробника зросла лише на 35%. Через це фермери почали продавати дійних корів. Додатковим фактором, що призвів до скорочення поголів’я, стало подорожчання утримання худоби, що призвело до спорожніння багатьох турецьких ферм.
Зменшення кількості худоби призвело до різкого зростання цін на м’ясо та молоко. Щоб стабілізувати ситуацію, у 2023 році уряд дозволив імпорт м’ясної худоби, проте обсяги імпорту виявилися недостатніми для стримування цін. Тому імпорт живих тварин продовжиться і у 2024 році.
Велику рогату худобу на відгодівлю Туреччина переважно імпортує з Уругваю, Чехії та Угорщини. Молодняк для племінних цілей завозять з Німеччини, Данії та Чехії. Однак останніми роками в худоби, імпортованої з Бразилії, виявляли захворювання, зокрема сибірку, що викликало жваві дискусії щодо імпорту тварин.
Очікується, що імпорт яловичини зросте майже вчотири рази порівняно з попереднім роком і становитиме 9,1 тис. тонн. Однак, згідно зі звітом, з часом імпорт скорочуватиметься: до 6 тис. тонн у 2024 році, оскільки уряд обмежує імпорт для захисту вітчизняних виробників. Ймовірно, ціни на м’ясо та молоко зростуть через невідповідність виробництва попиту. Наприклад, у листопаді 2023 року ціни на яловичий фарш сягнули в середньому 320 турецьких лір за кілограм, що у 2,5 раза вище, ніж у 2022 році.
Експорт великої рогатої худоби у 2024 році, як очікується, залишиться на рівні попереднього року — близько 2 тис. голів. Основними ринками збуту, ймовірно, будуть сусідні країни, такі як Азербайджан та Ірак.
Іса Кошкун, голова Асоціації виробників молока та м’яса Туреччини SETBIR, висловлює оптимізм щодо молочного ринку та експортних можливостей:
— Туреччина посідає восьме місце у світі та третє серед країн ЄС за виробництвом коров’ячого молока, і цей тренд продовжуватиметься. Ми очікуємо, що експорт молока та молочних продуктів становитиме 115 тис. тонн у 2023 році, порівняно зі 192 тис. тонн у 2022 році.
Світлі сторони та темні підводні камені молочної галузі
Ферхат Угуральп, член спілки з виробництва молока та молочних продуктів Егейської промислової палати (EBSO), зазначає, що виробництво сирого молока, яке у 2021 році становило 23 млн тонн, у 2022 році зменшилося до 21 млн тонн. Очікується, що поточний сезон також покаже мінусові результати.
Угуральп наголошує:
— Ми можемо показати високі витрати, особливо на корми, як одну з головних причин зменшення виробництва молока. Така ситуація торкнулася не лише малого, а й великого бізнесу. Ці дані також свідчать про неправильну аграрну політику, яку проводили останніми роками.
92% молока, виробленого в Туреччині, становить коров’яче, 5% — овече, 2,5% — козяче та 0,2% — молоко буйволів. В країні офіційно діють 1054 пункти збору молока.
Попри значні надої, обсяг заготівлі коров’ячого молока молокозаводами залишається невеликим. У жовтні 2023 року переробні підприємства заготовили 819 386 тонн молока, а в листопаді — 810 220 тонн. Однак, порівняно з відповідним періодом минулого року, за січень-листопад 2023 року молокозаводи зібрали на 4,3% більше сировини. За цей період виробництво сиру з коров’ячого молока зросло на 9,8%, йогуртового напою (айрану) — на 8,1%, йогурту — на 4,4%, питного молока — на 0,8%. Виробництво масла, навпаки, зменшилося на 10,3%.
Менше половини виробленого в країні молока переробляється промисловістю і відповідає стандартам якості. Решту продають споживачам як незареєстровану продукцію, що створює недобросовісну конкуренцію та загрожує здоров’ю людей.
— Хоча Туреччина — один із провідних світових виробників молока, ми відстаємо у споживанні, — зауважив Ферхат Угуральп. — Збільшення споживання молока та молочних продуктів також є дуже важливим для зростання галузі.
У Туреччині споживають приблизно 194 кг молока та молочних продуктів на душу населення на рік. У країнах ЄС ця норма становить близько 300 кг.
Молочна галузь Туреччини забезпечує 90% потреб внутрішнього ринку та експортує понад 200 видів молочних продуктів у більш ніж 100 країн світу.
Угуральп наводить статистику виробництва молочних продуктів за 2022 рік:
— 1,5 млн тонн питного молока, 1,2 млн тонн йогурту, 703 тис. тонн коров’ячого сиру, 766 тис. тонн айрану, 89 тис. тонн сухого знежиреного молока, 95 тис. тонн масла.
Того ж року було експортовано 192 тис. тонн продукції, що принесло 573 млн доларів доходу.
Найбільшими ринками збуту для турецької молочної продукції є країни Близького Сходу та Північної Африки: Ірак, ОАЕ, Кувейт, Катар, Єгипет і Лівія.
— Ми також експортуємо на Далекий Схід та в інші країни Азії. Попри зниження цін цього року, експорт до Китаю минулого року, який становив понад 50 млн доларів, є дуже важливим, — прокоментував експерт.
У 2024 році виробники прогнозують суттєве зростання цін на молоко. Юксель Гедік, президент Асоціації виробників молока Ескішехіру, зазначає, що поточна ціна на сире молоко — 11,5 лір (приблизно 14,76 грн) за літр — ставить виробників у скрутне становище.
— Виробники у скрутному становищі почали забій своїх тварин. Ціна сирого молока повинна бути не менше 18 лір (приблизно 23,1 грн).
За його словами, додатковим тягарем для молочного сектора є обов’язкове страхування. Вартість страхування однієї корови становить 3 500 лір (близько 4492 грн). Хоча сільськогосподарський страховий пул Туреччини TARSİM покриває половину цієї суми, виробники неохоче вдаються до страхування через додаткові витрати, що обмежує розвиток молочного виробництва.
Ферми Туреччини спорожніли
70-річний Омер Аслан, який 50 років свого життя присвятив молочному бізнесу, працює на фермі в селі Терзілі поблизу Киркларелі вже 15 років.
— Коли я починав цей бізнес, було 44 ферми. Шістнадцять із них з часом закрилися. За останні чотири роки закрилося ще три. Якщо так піде й далі, молока в склянці ми не побачимо. Після Нового року думаємо продати ферму. Якщо буде покупець, то сьогодні продамо, — бідкається виробник.
Корми для тварин подорожчали в рази, але закупівельна ціна на молоко зросла лише на третину. Тому фермери змушені продавати дійних корів.
Щодо зростання цін на м’ясо, Аслан зазначає:
— Поки ціни на сире молоко залишаються низькими, ціни на м’ясо сягають стелі — вони аномально високі. Вирізка коштує приблизно 650‒750 лір. Не можна регулювати ціни на м’ясо, якщо не заборонити продаж корів. Коли ціни на м’ясо досягають піка, корова коштує 60‒70 тисяч лір, це не стимулює виробника залишати її живою, — пояснює проблему турецький молочар.
Законопроєкт, поданий представником провінції Ніде, про збільшення підтримки на сире молоко з 50 курушів (0,64 грн) до 1,5 лір (1,93 грн) спрямований на підвищення рентабельності виробництва сирого молока в країні.
Закритий ринок як захист виробника
Турецька влада прагне максимально захистити внутрішніх виробників та убезпечити ринок від надмірної імпортної продукції. Внаслідок такої політики на території держави легально представлено не більше десяти європейських торгових марок молочних продуктів та сирів.
З початку 2023 року в Туреччині набула чинності низка законодавчих змін щодо митних платежів при імпорті товарів. Відповідно до указу Президента Туреччини №6625 від 31 грудня 2022 року, встановлено імпортний режим на 2023 рік, який закріпив актуальні ставки митних тарифів. Разом з указом №6626 від 31 грудня 2022 року, це по суті залишило чинною трикомпонентну конструкцію митного тарифу.
Зараз митний тариф на сільськогосподарську продукцію складається з трьох елементів:
- мито (тур. GV, Gümrük Vergisi);
- додатковий фінансовий платіж (тур. EMY, Ek Mali Yükümlülük);
- додаткове мито (тур. İGV, İlave Gümrük Vergisi).
Раніше тариф містив лише два компоненти: мито та сільськогосподарський компонент для переробленої продукції. Таким чином, середній тариф, що застосовується на умовах режиму найбільшого сприяння, значно зріс за окремими видами продукції. Однак, така регуляція не завадила процвітанню монополії на внутрішньому ринку.
У Туреччині добре розуміють, що настав час серйозно взятися за стимулювання виробництва молока.