Експерти пояснили, чого краще не робити та чому постійне уникнення проблеми може зіграти проти вас.
Тривога може суттєво впливати на повсякденне життя. Вона змушує людину постійно прокручувати в голові негативні сценарії, очікувати небезпеки та зосереджуватися на тому, що може піти не так.
Фізичні прояви також можуть бути неприємними – від прискореного серцебиття, пітливості та запаморочення до проблем зі сном, концентрацією та панічних атак.
Постійна тривога може позначатися і на фізичному здоров’ї. Дослідження знаходять зв’язок між тривожними розладами та серцево-судинними захворюваннями. Водночас науковці наголошують: такі результати демонструють зв’язок між явищами, а не доводять, що тривога безпосередньо спричиняє хвороби серця.
Звичка №1 – постійно уникати того, що лякає
Уникнення ситуацій, які викликають тривогу, справді може швидко принести полегшення. Якщо людина боїться певної ситуації і просто не потрапляє в неї, напруга тимчасово зменшується.
Проблема в тому, що мозок може засвоїти просте правило: “Я був у безпеці лише тому, що уникнув цього”.
У результаті страх здатен закріплюватися і ставати сильнішим. Наступного разу людина може відчувати ще більше тривоги перед аналогічною ситуацією.
Тому замість постійного уникнення експерти радять поступово стикатися з тим, що викликає страх, у безпечних умовах і в межах, які людина може витримати.
Звичка №2 – постійно шукати заспокоєння
Запитувати близьких, чи все буде добре, перевіряти симптоми в інтернеті або багаторазово переконуватися, що небезпеки немає, теж може зменшувати тривогу.
Але ефект часто нетривалий.
Коли людина знову починає сумніватися, їй потрібне чергове підтвердження. Так формується замкнене коло, у якому впевненість дедалі більше залежить від зовнішнього заспокоєння.
Звичка №3 – намагатися повністю позбутися тривоги
Тривога може створювати відчуття, що людина перебуває в небезпеці, навіть коли реальної загрози немає.
Через це природним бажанням стає спроба будь-якою ціною повернути абсолютний спокій. Проте повністю контролювати появу тривожних відчуттів неможливо.
Тому кориснішою метою може бути не постійна боротьба з тривогою, а навчання справлятися з нею, навіть коли неприємні відчуття залишаються.
Саме подолання складних ситуацій може поступово зміцнювати впевненість у власних силах.
Звичка №4 – постійно шукати причину в минулому
Розуміння того, звідки взялася тривога, може бути важливим. Проте одного лише аналізу минулого недостатньо, щоб змінити моделі поведінки, які підтримують страх у теперішньому.
Людина може роками намагатися знайти першопричину своїх переживань, але водночас продовжувати уникати ситуацій, які викликають тривогу.
Тому важливо звертати увагу не лише на те, чому виник страх, а й на те, як людина реагує на нього зараз.
Звичка №5 – називати травмою кожен болісний досвід
Не кожна неприємна або стресова подія є травмою в клінічному сенсі.
Це не означає, що важкий досвід не має значення. Він може сильно впливати на людину та її поведінку. Проте постійне сприйняття кожної складної ситуації як травматичної може заважати побачити власну здатність адаптуватися.
Замість того щоб зосереджуватися лише на тому, наскільки болісним був досвід, корисно також звертати увагу на те, як він впливає на життя зараз і що можна зробити для адаптації.
Головне – не чекати, поки тривога зникне
Експерти наголошують: тривожні відчуття самі по собі не означають, що людина перебуває в небезпеці. Спроби будь-якою ціною уникнути страху можуть, навпаки, зробити його стійкішим.
Поступове зіткнення з безпечними ситуаціями, які викликають тривогу, відмова від постійного пошуку заспокоєння та розвиток упевненості у власній здатності впоратися можуть бути кориснішими, ніж прагнення ніколи більше не відчувати тривоги.