Так, куниця саме така.
І взагалі, якщо вже говорити відверто — усі представники родини куницевих мають гарну зовнішність і норовливий характер.
А ще куниця — активний та вправний хижак, дуже рухлива і абсолютно безстрашна.
Коли дивишся на це миле пухнасте звірятко, якось і не віриться, що воно здатне бути небезпечним для людини.
Втім, не віриться лише тому, що багато хто просто не знайомий із цим звірком особисто.
Що ж являє собою куниця?
Ця невелика тваринка, довжина тіла якої разом із пухнастим хвостом зазвичай не перевищує 60-80 см, а важить куниця не більше 1-2 кг.
В арсеналі дикого звірка вдосталь аргументів, щоб миттю поставити на місце знахабнілого забіяку, відбивши в нього будь-яке бажання продовжувати атаку.
У куниці ідеально поєднуються швидкість, маневровість і відмінне відчуття рівноваги. Усе це дає їй можливість не лише ефективно полювати, а й «накивати п’ятами» у разі реальної небезпеки.
Цей хутровий звірок дуже швидко пересувається по землі, а також чудово лазить по деревах, час від часу здійснюючи довгі стрибки на чималу відстань — до 3-4 метрів.
Куниця непогано почувається і як плавець. До олімпійського чемпіона їй, звісно, далеко. Але все ж у воді вона почувається впевнено.
Яку небезпеку становить куниця для людини?
«Небезпека? Ви серйозно?» — напевно, запитають деякі «диванні експерти», які бачили куницю лише по телевізору. Але насправді люди даремно недооцінюють цю гарненьку мордочку.
Куниця, хоч і має поганий характер, не є агресором, просто так на людей нападати не стане. Та й взагалі, ці звірки (особливо лісові куниці) намагаються уникати зустрічей із двоногими.
Однак якщо людина (або якась тварина) насмілиться потурбувати її нору і, не дай Боже, загрожуватиме її дитинчатам, куниця довго чекати не стане — одразу кинеться в атаку.
Маючи у своєму арсеналі доволі сильні щелепи з гострими зубами та не менш гострі, загнуті донизу кігті на лапах, цей звірок здатен сильно покусати та подряпати людину. Куниці є переносниками сказу, тож будьте особливо обережні, якщо тварина сама йде до вас і поводиться неадекватно.
Але справжня загроза від цих тваринок криється зовсім в іншому — у збитках для вашого майна
Куниці — справжній жах для автовласників. Вони мають непереборну, але дуже руйнівну тягу до автомобільної проводки. Річ у тім, що звірків магнітом притягує запах ізоляції кабелів. Деякі сучасні матеріали, що використовуються в автопромі, містять компоненти, які здаються куницям неймовірно привабливими. Забравшись під теплий капот автомобіля, куниця починає нещадно гризти все, що бачить: дроти, шланги охолоджувальної рідини, шумоізоляцію та навіть гальмівні патрубки.
Наслідки такої «дегустації» можуть бути фатальними — від дороговартісного ремонту електрики до раптової відмови гальм прямо під час руху.
Також куниці вважають людські горища ідеальним, теплим та безпечним місцем для облаштування своїх гнізд. Знайшовши найменшу щілину під дахом, вони проникають всередину і починають масштабне «перепланування». Тваринки розривають мінеральну вату, пінопласт та інші утеплювачі, перетворюючи їх на труху для свого гнізда. У результаті дах втрачає свої тепло— та гідроізоляційні властивості.
Додайте до цього постійний нічний шум (адже куниці — нічні тварини, які люблять побігати), жахливий запах від їхніх випорожнень та залишки здобичі, які вони приносять на горище.
Отже, якщо поруч із вами завелася куниця, переживати варто не за власну безпеку, а за цілісність автомобіля та даху над головою, адже ремонт після таких сусідів може обійтися у кругленьку суму.