Коти завжди гуляють самі по собі. Навіть в останню путь вони вирушають у гордій самотності. Собаки — найкращі друзі людини, але навіть найвідданіші господарю улюбленці воліють провести передсмертні години на самоті.
Тварини не усвідомлюють концепцію смерті так, як люди, проте їхній організм чітко сигналізує про сильний біль, втому чи вразливість. Ви також можете помітити, що улюбленець старіє: більшість котів і собак входять у похилий вік у 7-10 років. Але навіть будучи «бабусями» та «дідусями», вони часто залишаються активними та зберігають свої звички.
Та коли самопочуття різко погіршується, поведінка змінюється. Улюбленці стають млявими, відмовляються від їжі та ігор. Кіт, який ще вчора влаштовував нічний «тигидик», тепер нерухомо лежить на підстилці, а пса, який божеволів від самого слова «гуляти», доводиться ледь не виносити на вулицю. При цьому тварини не завжди стають ласкавими. Через біль і дискомфорт вони можуть бути дратівливими, уникати дотиків і навіть гарчати на найрідніших людей, намагаючись захистити себе.
Якщо улюбленець невиліковно хворий і страждає, зверніться до ветеринара для оцінки стану. Можливо, ще можна полегшити біль ліками. Якщо вже нічого не допоможе — найбільш гуманним рішенням для полегшення його болю є евтаназія. Для вас це буде неймовірно важким кроком, але саме так ви зможете вберегти свого друга від непотрібних мук.
Чому ж тварини йдуть, якщо їм і так важко пересуватися?
Спрацьовує давній інстинкт збереження, який дістався їм від диких предків. У природі ослаблена тварина стає легкою здобиччю, тому інстинкт підказує їй знайти затишне, темне і безпечне місце, щоб перечекати «погане самопочуття» і спробувати вижити.
Що ж до вовків та диких псів, то вони відбиваються від зграї не через міфічне «бажання вберегти рідних від інфекцій». Вони просто не мають фізичних сил встигати за іншими, а метушня зграї лише виснажує їх і може спровокувати агресію з боку сильніших родичів.
Домашні улюбленці, які відчувають слабкість, але не можуть піти з квартири, інстинктивно шукають важкодоступні місця: ховаються під ліжком, у шафі чи за диваном.
Та чи варто дозволяти домашньому улюбленцю йти з дому?
Категорично ні! Вулиця для ослабленої тварини — не «гідний відхід», а справжні муки: холод, спека, зневоднення, напади бродячих собак чи ризик потрапити під колеса. Завдання відповідального господаря — зупинити улюбленця, забезпечити йому тепло, тишу та знеболення вдома, або ж звернутися до ветеринара. Справжня любов — це бути поруч і захистити свого друга від страху та болю в його найвразливіший момент.
Не всі тварини йдуть. Багато тварин до останнього прагнуть залишатися поруч із людьми, які стали для них сім’єю. Не відмовляйте їм у цій потребі! Створіть для них максимально комфортні умови, консультуйтеся з ветеринаром щодо паліативної допомоги та будьте поруч, щоб ваш відданий друг відчував вашу любов і захист до самого кінця.