Про дивовижні здібності щурів ходять легенди. Прикмета «якщо щури тікають з корабля, значить, він скоро потоне» справді дієва. Траплялися курйозні випадки, коли гризуни помилялися і намагалися повернутися, але здебільшого все закінчувалося саме так, як вони «передбачали»: за день-два, а то й трохи більше, корабель, якому щури винесли вирок, йшов на дно.
Як це виглядало
Вкрай рідко щури кидалися у воду посеред моря. Вони чекали, коли корабель заходив у порт, наближався до берега чи іншого судна, або ж хоча б до плями плавучого сміття. І саме тоді, струнким косяком, на чолі з головним щуром, вони покидали корабель і прямували до надійнішої опори.
Побачивши таку картину, екіпаж охоплювала тривога. І недарма. Щури першими відчували біду і вкрай рідко помилялися.
Корабельні щури — особливі? Ні
На кораблях щури раніше водилися в обов’язковому порядку, та й зараз часто потрапляють туди — у коробках з харчовими продуктами або своїм ходом, коли корабель заходить у порт. Гризуни живуть на обраному судні місяцями, постійно приводячи потомство, виводячи нових корабельних щурів.
Але і нові, й старі, бувалі щури розуміють, що корабель — пристановище не зовсім надійне, і що вода становить загрозу. Загалом, вони одразу розуміють, які зміни на судні неминуче тягнуть за собою кораблетрощу.
Звичайна логіка, жодної магії
Щури — мешканці підпілля. Якщо в днищі корабля утворюється пробоїна, через яку починає просочуватися вода, вони першими про це дізнаються.
Екіпаж може ще тиждень плавати на небезпечному судні, перш ніж проблему буде помічено. І якщо спочатку вода через пробоїну просочується повільно, то після накопичення певної маси зазвичай починає хлинути потоком, і корабель тоне за кілька годин.
Щури — неймовірно розумні та спостережливі тварини. Вони одразу роблять правильний логічний висновок і тікають з корабля за першої ж нагоди. До речі, якщо корабель заходить у порт, і моряки ставлять його на огляд та ремонт, щури-втікачі, що спостерігають за цим, повертаються назад.