
Якщо на полиці вашого серванта давно припадає пилом чарівна супниця, дістаньте її та використовуйте за призначенням. Саме в ній треба подавати борщ чи капусняк, а не розливати порційно на кухні, щоб потім, ризикуючи розхлюпати, нести до вітальні. Нехай витончена посудина з ополоником красується в центрі столу, а кожен гість матиме власний арсенал: велику ложку та дві тарілки — мілку підставну і глибоку супову. Поруч обов’язково розставте відповідні додатки: сметану, дрібно посічену зелень, гірчицю, фірмовий соус, а також хліб, лаваш чи рум’яні пиріжки. У кожній піалі мають бути свої ложечки. І головне правило гостинності: розливаючи суп, залишайте до країв тарілки хоча б сантиметр-два вільного простору, інакше рідним буде вкрай незручно його куштувати.
Щоб елегантно скуштувати приготований господинею суп, візьміть ложку в праву руку, зачерпніть небагато (рухаючись від себе), легенько торкніться дном ложки краю тарілки, аби зняти зайві краплі, і піднесіть до рота. Спину при цьому тримайте рівно, адже це основа витонченості. Ложку можна підносити як завгодно — боком чи гострим кінцем уперед, головне — уникати будь-яких звуків, жодного причмокування чи сьорбання. Якщо трапиться довга локшина або великі шматочки картоплі, акуратно розділіть їх краєм ложки прямо в тарілці, і лише потім зачерпуйте. Насолоджуйтеся стравою не поспішаючи. А коли суп наближатиметься до кінця, не намагайтеся вишкребти залишки: за суворими правилами етикету тарілку не заведено нахиляти ні до себе, ні від себе. Якщо ж частування настільки припало до душі, що хочеться добавки, сміливо просіть — для господині це буде найщирішою нагородою за її кулінарні зусилля.
На відміну від заправних супів (борщу, капусняку, юшки чи солянки), прозорі бульйони та кремові супи-пюре диктують свої, особливі правила етикету. Їх подають не у звичних глибоких тарілках, а в спеціальних бульйонних чашках з однією або двома ручками. Такі чашки обов’язково ставлять на плоску підставну тарілку — це не лише естетично, а й захищає скатертину від випадкових крапель. І ложка тут знадобиться не столова, а десертна. Варене яйце можна сміливо класти в бульйон одразу під час подачі, а от зелень та хрусткі грінки краще сервірувати в окремих піалах — нехай гості самі вирішують, чим доповнити свою страву.
Якщо вам подали прозорий бульйон у чашці з однією ручкою, можна сміливо пити його, наче гарячий чай чи компот, тримаючи посудину в руці. Проте якщо це густий суп-пюре або відвар із начинкою — фрикадельками, яйцем чи овочами — у чашці з двома ручками, їжте його десертною ложкою за всіма правилами, що й заправні супи: витончено, з рівною спиною, не нахиляючи посуд. Для зручності лівою рукою можете легенько притримувати чашку за ручку, аби зберегти ідеальний баланс елегантності.
