У 1922 році американський інженер Еліс Ф. Стенман почав будувати літній будинок у Рокпорті, штат Массачусетс. Його каркас, підлога та дах були традиційними дерев’яними, однак для стін чоловік обрав матеріал, який навряд чи можна назвати звичайним для будівництва, – старі газети.
Спочатку Стенман розглядав папір як експериментальний утеплювач. Він збирав старі газети, отримував їх від друзів і сусідів, а потім склеював у товсті шари. Для цього використовував саморобний клей на основі борошна та води, до якого додавав яблучні шкірки та інші клейкі компоненти. Готові панелі покривав лаком, щоб захистити їх від зовнішнього впливу.
Згодом експеримент набув значно більших масштабів. У будинку використано близько 100 тисяч газет, а в деяких частинах стін налічується до 215 шарів паперу. Стенман спочатку планував закрити незвичайні стіни традиційною дерев’яною обшивкою. Однак, побачивши, наскільки твердою стала поверхня після склеювання та лакування, вирішив залишити папір відкритим.
Стенман разом із дружиною користувався будинком як літньою оселею до 1930 року. Пізніше до споруди добудували ґанок із широким дахом, який додатково захищав паперові стіни.
Переконавшись у міцності матеріалу, інженер вирішив не обмежуватися стінами. Стенман почав виготовляти з газет меблі. Аркуші щільно скручували у своєрідні паперові колоди, з яких створювали окремі предмети. Інші речі мали звичайну основу, але були обклеєні газетами. Навіть піаніно отримало паперове зовнішнє покриття.
Ці меблі згодом перетворилися на своєрідний архів епохи. На одному зі столів збереглися матеріали про трансатлантичний переліт Чарльза Ліндберга 1927 року, інший предмет містить згадки про президентську кампанію Герберта Гувера 1928-го. У старовинному годиннику використані газети зі столиць 48 штатів США, які існували на той час.
Уже наприкінці 1920-х років до незвичайного будинку почали приходити відвідувачі. Згодом він перетворився на музей.
Сьогодні “Паперовий будинок” у Рокпорті залишається приватною власністю родини та музеєм. Частина паперових поверхонь зазнала природного зношування, через що подекуди стали ще помітнішими газетні тексти.
“Це розпочалося як експериментальний літній будинок у 1922 році, і він досі існує в Рокпорті понад століття потому. Дерев’яний каркас, захисний лак та пізніші доповнення – все це стало частиною його виживання, але особливість, яка продовжує приваблювати відвідувачів, та сама, яку Стенман почав тестувати на початку: сотні шарів старої газети досі видно на стінах будинку в Массачусетсі”, – резюмує Times of India.
Інші цікавинки
Як писав УНІАН, у сільських районах Індії плем’я кхасі створює живі мости з коріння фікуса еластичного, спрямовуючи молоді корені через струмки та яри. Протягом десятиліть вони зростаються й утворюють міцні переправи, які можуть витримувати до 50 людей одночасно. Деякі такі мости існують сотні років, сягають 50 метрів завдовжки й з часом стають лише міцнішими.
Також ми розповідали, що палеонтологи знайшли в єгипетській пустелі зуби щонайменше семи видів акул, що жили тут у крейдовому періоді, коли територія була морем. Знахідка підтверджує, що північна Африка тоді була осередком продуктивних морських екосистем, сліди яких нині збереглися у фосфатних породах.
- Пральна машина може служити 20 років: що потрібно періодично заливати в барабан
- На яхтах діє суворе правило 12 осіб: навіщо воно потрібне
- Сірі стіни вже не в моді: які кольори рекомендують дизайнери