Без людей вівці пережили суворий клімат, змінилися під впливом природного добору та набули властивостей, які допомагали їм виживати без догляду.
Овець покинули на острові майже на пів століття: вони почали змінюватися неймовірним чином / pixabay.com
У 1931 році близько 4000 овець залишили напризволяще на віддаленому субантарктичному острові Кемпбелл, що належить Новій Зеландії. Через десятиліття життя без людей тварини здичавіли, а в їхній популяції закріпилися незвичайні спадкові ознаки, пише The Times of India.
Історія почалася після того, як фермер Джон Воррен, останній орендар господарства на острові, не зміг продовжувати роботу через падіння цін на вовну та м’ясо, а також серйозні проблеми з постачанням. Велика депресія ще більше ускладнила ситуацію.
Фермер і його працівники залишалися на острові близько двох років, після чого в 1931 році були евакуйовані. Разом із господарством вони залишили приблизно 4000 овець і 20–30 корів.
Овці почали змінюватися без людей
Кемпбелл розташований приблизно за 620 кілометрів на південь від острова Стюарт. Тут панують сильні вітри, постійна вологість, а ґрунти переважно торф’яні та кислі. Для домашніх тварин такі умови були надзвичайно складними.
Без людей вівці стали здичавілими. Їх більше не стригли, не проводили селекцію і не захищали від суворої погоди. Природний добір поступово змінював популяцію.
До 1961 року кількість тварин скоротилася приблизно до 1000, але в 1960-х роках їхня чисельність знову зросла приблизно до 3000.
Дослідження показали, що до 1970 року в овець підвищилися показники окоту. Крім того, вони навчилися розмножуватися вже у віці одного року та самостійно скидати шерсть, тобто більше не потребували регулярного стриження.
Вчені врятували десять незвичайних овець
Попри наукову цінність популяції, велика кількість здичавілих овець почала шкодити унікальній рослинності острова. Тому в 1970 році влада спорудила огорожу, а згодом почала поступово вилучати тварин.
Однак науковці вирішили зберегти незвичайну популяцію. Влітку 1975–1976 років десять овець виловили та перевезли до Нової Зеландії для розведення в неволі.
За даними енциклопедії “Те Ара”, у тварин виявили, зокрема, стійкість до копитної гнилі та здатність самостійно скидати шерсть.
Згодом усіх овець, які залишалися на Кемпбеллі, знищили в межах природоохоронної програми. Це дозволило відновити рослинність острова. Водночас нащадки десяти врятованих тварин зберегли генетичну спадщину популяції, яка майже пів століття розвивалася без втручання людини.