Психологи встановили, що лише один відсоток людей хотіли б знати своє майбутнє, незалежно від обставин і лише десять відсотків хотіли б мати дар передбачати негативні події. Як зазначає Герд Гігеренцер з берлінського Інституту розвитку людини, дочка Пріама Кассандра мала дар передбачення, проте її прокляли і ніхто не хотів вірити її пророцтвам. Вчені встановили, що люди здебільшого скоріше готові відмовитися від дарів Аполлона, які зробили Кассандру знаменитою, ніж прийняти їх. Люди хочуть уникнути тих жалю і страждань, які можуть принести знання майбутніх подій, і відчувати задоволення від процесу очікування приємних подій.
Людей завжди цікавило, як могло б змінитися життя, якби вони отримали здатність передбачати майбутні події, сприяти їх виникненню чи запобігати небажаним. Ця тема розглядається і в негативному, і з позитивного боку в багатьох релігійних текстах і художніх творах.
Відомий німецький психолог Гігернцер спільно зі своєю колегою Марією Гарсія-Ретамеро з іспанського університету Гренади вирішили визначити, як прості жителі Іспанії та Німеччини ставляться до можливості володіти такою суперздатністю.
У процесі дослідження було опитано близько двох тисяч людей у цих двох країнах. В результаті були отримані несподівані висновки – з усіх опитаних лише один відсоток людей хотіли б мати абсолютну здатність передбачати майбутнє, незалежно від того, позитивне воно чи негативне. Приблизно 10 відсотків опитаних хотіли б мати здатність передбачати негативні події, і 30 відсотків – хотіли б мати даром передбачати сприятливі події.
Єдиний виняток становив народження дитини – майже 62 відсотки опитаних хотіли б знати час народження та стать їх первістка.
Таким чином, на підставі отриманих результатів можна говорити про те, що люди здебільшого не хочуть знати своє майбутнє і лише невелика їх частина хотіли б мати здатність передбачати майбутні події. Примітно, що і серед мешканців Німеччини, і серед іспанців спостерігався великий розкид у відповідях, незважаючи на релігійні, культурні та економічні різницю між цими двома народами.
Згідно з припущеннями вчених, небажання людей знати своє майбутнє може пояснити страх багатьох робити тести на ВІЛ-інфекцію, рак та безліч інших хвороб, а також недовіру до пристроїв, які стежать за їх становищем на карті та станом здоров'я. Таким чином, уклав Гігеренцер, навмисне небажання знати майбутнє, незнання не просто існує, воно є загальнолюдським фактором.