Нещодавно у політехнічному музеї виступав професор Інституту психіатричної та поведінкової генетики Майкл Реймерс. Він прочитав публічну лекцію з темою «Нові еволюційні зміни в геномі людини».
Почала вчений із того, що розповів про розбіжності, що виникли у науковому світі через еволюцію людини. На думку частини дослідників, зараз спостерігається уповільнення людської еволюції (мова про генні мутації). Інші, навпаки, впевнені, що вона прискорилася, причому приблизно вдесятеро.
Останні з генних мутацій масового характеру сталися одинадцять і шість тисячоліть тому. Перша – це виникнення на території Скандинавії гена, який відповідає за блакитні очі і світле волосся, а друга – несподівана можливість у дорослих людей, що дозволила засвоювати молоко.
Натомість немасових мутацій зафіксовано вже дуже багато. Як зазначає Майкл Реймерс, у кожного з нас є велика кількість генів з мутаціями. З них приблизно 60% – це нейтральні мутації, 30% – шкідливі, а на долю корисних припадає лише 10%.
І всі погані мутації можуть передаватися у спадок. Таким чином, вийшло, що патологічні гени стали накопичуватися у геометричній прогресії.
Ще кілька століть тому ці мутації забезпечували для людей можливістю вижити, наприклад, при виникненні різних епідемій, завжди були люди, які залишалися здоровими. Сучасним людям, на думку професора, такі епідемії не страшні. Можна згадати епідемію коров'ячої чуми в Середньовіччі, яка після мутації взялася за людей, викосивши половину населення Європи. В даний час подібне хотів повторити пташиний грип, який спробував почати з китайців, але зазнав невдачі. А все через те, що йому протистояла розвинена медицина.
Але що в такому випадку робити з мутаціями немасового характеру, які найчастіше марні, чи навіть негативно впливають на людство? На думку Майкла Реймерса настав час серйозно взятися за генну інженерію. Він зазначив, що зазвичай кожна людина має дві копії ген – «здорову і зламану», а катастрофа настає у разі, якщо зламаними виявляються обидві копії.
Для того щоб не передавати ген, що мутував у спадок, людині доведеться передавати свою сперму або яйцеклітину генетикам-професіоналам, які видалять з неї все негативне. Поки люди не дуже довіряють подібним методам, але, на думку Реймерса, вже за десять, максимум двадцять років, у нас просто не буде іншого вибору, окрім як перейти на такий спосіб розмноження. Діти, зачаті в цей спосіб, будуть як на підбір: і розумні, і здорові. Однак є й одна небезпека: очевидно, ідеальними визнають лише деякі набори генів, тому люди дуже швидко стануть схожими один на одного.
Також американський вчений повідомив про ще кілька цікавих фактів. Наприклад, довгі руки наші предки отримали приблизно три мільйони років тому, причому також у результаті мутацій. Тоді люди ще не вміли самостійно добувати вогонь, проте мисливські навички вони також ще не відточили. Тож замість того, щоб самим бігати за антилопами, наші предки навчилися знаходити м'ясо, приховане левами. За пару годин післяобіднього відпочинку хижаків людині потрібно було встигнути «запозичити» нез'їдене та перенести його на свою стоянку. Звичайно, краще це виходило у людей з довшими руками. Тому невдовзі ця мутація поширилася серед усіх тодішніх представників Homo Sapiens.
Варто також зазначити, що тоді існувало близько п'яти різних біологічних видів людей. Але вижив і досяг лише одного – в інших руки були надто короткі.