Щорічно 3 травня в Росії, а також низці країн пострадянського простору, відзначається День кондитера .
На відміну від Міжнародного дня кухарів, який усі фахівці, які мають відношення до процесу приготування їжі, святкують 20 жовтня, сьогоднішній День – професійне свято людей, також пов'язаних із приготуванням їжі, але «вузькоспрямованої».
На відміну від кухаря та кулінара, в завдання яких входить смачно нагодувати людину, перед кондитером стоїть завдання дещо іншого штибу. Він спеціалізується на приготуванні тієї частини їжі, яка передбачає створення різних видів тіста та страв на його основі, випічки, кремів та десертів, тобто всього того, що ми так любимо вживати в їжу за чашкою чаю та кави. Торти, пироги, тістечка, печиво, цукерки, плюшки – супутники кожного святкового застілля.
Хоча для когось кондитерський виріб – табу. Стосується це, в першу чергу, людей, які дотримуються певної дієти та способу життя. А хтось без тістечка не може прожити й дня. І все ж байдужі до творів кондитерського мистецтва – у меншості.
Вважається, що дата святкування Дня кондитера пов'язана з подією, що сталася 1932 року, коли в СРСР було засновано Всесоюзний науково-дослідний інститут кондитерської промисловості. У завдання цієї установи входив аналіз та модернізація промислового обладнання, впровадження нових технологій у процес виробництва кондитерської продукції, відстеження її якості.
І все ж байдужі до творів кондитерського мистецтва – у меншості (Фото: Daria Serdtseva, за ліцензією Shutterstock.com)
Кондитерська продукція у свідомості нерозривно пов'язана із цукром та словом «солодке». Це має певні історичні підстави. Люди, які вивчають історію кондитерського мистецтва, стверджують, що його витоки слід шукати в давнину, коли люди дізналися властивості та відчули смак шоколаду (в Америці), а також тростинного цукру та меду (в Індії та арабському світі). До певного моменту насолоди до Європи потрапляли саме зі Сходу.
Цей «момент» (коли кондитерське мистецтво стало розвиватися в Європі самостійно) припав на кінець 15 – початок 16 століть, а країною, звідки кондитерська справа поширилася європейськими країнами, стала Італія. Вважається, що й саме слово «кондитер» корінням своїм сягає італійською та латинською мовами.
Сьогодні навчання професії кондитера здійснюється у спеціальних навчальних закладах. Проте стати справжнім майстром своєї справи – нелегка праця, яка вимагає від людини знань, досвіду, творчої уяви, терпіння та бездоганного смаку. Як і в багатьох професіях, пов'язаних із ручною роботою та творчістю, у професії кондитера є свої тонкощі, секрети, передача яких комусь залишається правом власника. Не випадково окремі твори кондитерів порівнюють із витворами мистецтва.
Святкування ж Дня кондитера часто супроводжується організацією майстер-класів, конкурсів, дегустацій та виставок.