Світовий океан загадковий і досі остаточно не вивчений, попри використання вченими всієї Землі останніх наукових розробок і технологій. Світовий вододіл займає близько сімдесяти відсотків усієї поверхні нашої планети. Багато процесів, що відбуваються в глибинах океанів і на їх поверхні, розбурхують уяву всього людства навіть сильніше, ніж таємниці Космосу.
Найбільш таємничим можна вважати море Диявола, що утворює водний трикутник Тихого океану між Японією, Філіппінськими островами і Гуам. Воно втягло життя семисот моряків разом з різними кораблями з Японії. Усі судна, що проходять тут, загадковим чином безслідно зникли, і не виявлені досі.
Інший загадкою є японський варіант Атлантиди. 86 рік 20 століття приніс сюрпризи водолазам, які виявили неподалік Йонагуні (один з островів на півдні Японії) серію підводних структур, включаючи п'ять стародавніх храмів і піраміди. Вчені припустили, що залишила ці споруди давня цивілізація. Члени екіпажу одного з японських суден змогли зняти в цьому районі зафіксовані ехолокатором силуети загадкової живої морської істоти, схожої на великого кита завдовжки близько тридцяти метрів із людською формою голови та довгими вузькими плавцями, що нагадують людські руки. Японські дослідники дали назву підводному монстру Нінгер, що в перекладі означає людина.
Середина грудня 1872 року принесла звістку про виявлення торгового парусного судна «Марія Селеста», що дрейфує неподалік Гібралтару саме собою без екіпажу. Закинуте людьми за неясних обставин судно прозвали «Корабль-примара».
Бермудський трикутник Атлантичного океану своїми загадками до сьогодні мучить уми всіх океанологів світу. Ця таємнича область морських безодень обмежується умовними лініями, що дійсно утворюють трикутну форму між Флоридою, Бермудськими островами та Пуерто-Ріко. Тут на відстані шістсот метрів під водою дайвери знайшли дві величезні піраміди, які своїми розмірами перевершують відому Єгипетську піраміду Хеопса. Зроблено вони за технологіями, поки що невідомими сучасній науці. У цій зоні періодично зникають кораблі та літаки. 1918 року, наприклад, зник американський морський лайнер «Циклоп». 1945 знову приніс втрати в районі Бермудського трикутника, спочатку зникли 5 суден, а потім відразу всі рятувальні літаки, що вилетіли туди для пошуково-рятувальних робіт.
Ще однією нерозгаданою таємницею світового вододілу залишається Балтійська аномалія. Стародавній артефакт, виявлений на дні Балтійського моря між Швецією і Фінляндією, випромінює потужні імпульси електромагнітних хвиль, які сильно впливають на судна, що проходять своїм морським шляхом прямо над ним. Датчики на кораблях фіксують радіосигнал. З'ясувати походження дивного предмета дослідники поки що так і не змогли.
Таємничі зникнення торкнулися і підводних субмаринів. 1968 ознаменував зникнення субмарин відразу чотирьох найбільших держав: Ізраїлю, США, Франції та СРСР. Військові відомства цих країн не змогли навіть позначити місце зникнення і визначити причину раптового зникнення стратегічно важливих підводних човнів.
На дні Тихого океану, поруч із берегами Каліфорнії дослідники виявили порожнечі колосальних розмірів, що сягають глибини на сотні метрів. Крім незрозумілого походження глибинної підводної порожнини, загадкою залишається і таємниче свічення, що виходить із неї. Біолюмінесцентні бактерії утворюють тут величезну колонію, життєдіяльність якої утворює разючий світловий ефект, добре видимий у нічний час доби. Вчені що неспроможні з'ясувати природу джерела цього світла, як і створюється найпростішими мікроорганізмами. Крім того, екіпажі субмарин, що пропливають поряд з цим місцем, завжди чують дивні звуки, гул і дзижчання.
Маріанська западина, що простягається в безодні Тихого океану на відстань одинадцять тисяч кілометрів, найглибша точка земної поверхні. Під час досліджень наприкінці двадцятого століття за допомогою батискафа, що занурюється, в багатокілометрові товщі води вченим вдалося виявити унікальні останки гігантської реліктової акули мегалодону. На думку вчених, це доісторичне чудовисько важило близько ста тонн, довжина його тіла сягала двадцяти п'яти метрів, а ширина пащі становила два метри.
Криптозоологи світу вважають, що мешкала така акула в морських глибинах понад два мільйони років тому. Палеонтологи відносять мегалодон до вимерлих видів доісторичних тварин. Однак поставив вчених у безвихідь спектральний аналіз знайденої серед останків великої морської тварини десяти сантиметрового зуба, показавши її вік не більше одинадцяти тисяч років. А порівняно недавно було виявлено останки величезної білої акули близько чотирьох метрів завдовжки, з'їденої невідомим гігантським морським мешканцем. Після детального аналізу отриманих матеріалів та комп'ютерного моделювання ситуації, дослідники дійшли дивовижного сенсаційного висновку, що підводний хижак міг бути мегалодоном.
Іншого гігантського підводного жителя морських глибин, гігантського кальмара вагою тисячу кілограм і завдовжки тринадцять метрів, виявили 2012 року в районі Тоямської затоки. Кальмар з такими габаритами здатний запросто схопити своїми щупальцями маленьке рибальське судно і вільно направити собі у відкриту пащу.
Якщо світ підводного світового простору океану вже зайнятий, чи вистачить місця представникам людської цивілізації. Що станеться з людьми, коли невідомі сучасній науці живі істоти, що мешкають на глибинах недоступних людині, що становлять так званий глобальний розум світового океану, вважатиме людську цивілізацію надто небезпечним сусідом через техногенні втручання. Такі питання поки що залишаються для людства відкритими через ще нерозгадані таємниці світового океану.