Фахівці Університету Торонто в Скарборо хотіли зрозуміти, чому в одні дні нам легко вдається дотримуватися планів, а в інші навіть прості справи важко. Замість того, щоб порівнювати різних людей, вчені протягом 12 тижнів поспіль спостерігали за одними учасниками — студентами вишу. Такий поздовжній підхід дозволив відстежити, як зміни у стані однієї людини позначаються на її повсякденній ефективності.
Щодня студенти проходили короткі когнітивні тести на швидкість і точність мислення, розповідали про свої цілі та те, скільки з наміченого вдалося зробити, оцінювали свій настрій, сон та навантаження. На основі цих даних автори експерименту оцінювали «розумову гостроту» — те, наскільки ясним, сфокусованим та ефективним було мислення у конкретний день.
З'ясувалося, що коливання цієї гостроти безпосередньо пов'язані з тим, скільки людина встигає. У ті дні, коли учасники були «гострішими» за свій середній рівень, вони частіше завершували поставлені завдання і бралися за амбітніші цілі, особливо навчальні. У «туманні» дні, коли показники падали, учасникам було важко впоратися навіть із нескладною рутиною — базовими навчальними завданнями чи приготуванням вечері.
У «ясні» дні ми почуваємося сфокусованими, мотивованими, а завдання нам вдається зробити набагато швидше, ніж зазвичай.
Особливо наочно це виявилося у перерахунку на якийсь час. За оцінками авторів, різниця між днями з підвищеною та зниженою розумовою гостротою еквівалентна приблизно 30-40 хвилинам додаткової продуктивної роботи. А розкид між найкращими і найгіршими днями в середньому досягав близько 80 хвилин. При цьому особисті якості — відповідальність чи почуття самоконтролю впливали на загальний рівень досягнень, але не скасовували сам факт коливань: «хороші» та «погані» дні виявилися у всіх, навіть найдисциплінованіших учасників.
Важливо, що розумова гострота – не вроджена константа, а динамічний показник, який залежить від короткострокових факторів. Студенти думали краще після ночей, коли вони спали більше звичайного, і в першій половині дня; надвечір когнітивні показники закономірно падали. Мотивація та відчуття сфокусованості посилювали ясність мислення, тоді як пригнічений настрій погіршував її. Навантаження справляло двоякий вплив: короткі періоди інтенсивної роботи могли тимчасово «підстебнути» розумову гостроту, але хронічне навантаження призводило до її зниження та падіння продуктивності.
Одна з найважливіших умов продуктивності – якісний, достатній за тривалістю сон
Автори відзначають, що хоча дослідження проводилося на студентах, висновки, ймовірно, застосовні і до інших груп: офісних співробітників, вчених, фрілансерів. Практичні рекомендації щодо підвищення розумової гостроти можуть здатися досить тривіальними, але всі вони підкріплені науковими даними: щоб бути продуктивнішим, слід висипатися, уникати вигоряння через робочі перевантаження і звертати увагу на депресивні симптоми, які можуть непомітно знижувати рівень ясності мислення.
Ще одна важлива рекомендація фахівців — бути реалістичним в очікуваннях від себе. Наявність менш вдалих днів – не ознака слабкого характеру, а відображення природних коливань когнітивної функції. Іноді розумніше прийняти той факт, що сьогодні ви не на піку форми, і скоригувати свої плани, ніж намагатися «вичавити» із себе максимум за будь-яку ціну і тим самим погіршити продуктивність і наступного дня.