Що ж таке типова людська незмінність? Це коли ти п’ять років поспіль відвідуєш ту ж саму кав’ярню, замовляєш одну й ту ж саму каву та сідаєш за той самий столик. Відшукав систему, що працює — і тримаєшся за неї щосили, повідомляє Ukr.Media.
Ми вважаємо, що тварини діють аналогічно. Нібито, у них взагалі все просто: подразник — відгук. Виявив найкоротший шлях до їжі та використовуєш його до скону віку.
Однак, тут науковці з Університету Айови вирішили дослідити цю теорію на голубах. І результати експерименту, щиро кажучи, дещо похитнули мою віру у власну людську унікальність.
Шість птахів. Сенсорний монітор. П’ять кнопок із різними геометричними формами. Натискаєш усі п’ять у довільній черговості — отримуєш ласощі. Усього 120 можливих поєднань. Жодних правил або прихованих пасток. Клацай як заманеться, їжа все одно з’явиться.
За віковим психологічним Законом ефекту, будь-яка жива істота (і ми з вами теж) мала б дуже швидко знайти одну зручну чергу, закинути всі інші варіанти й просто монотонно клювати свої п’ять кнопок. Як офісний службовець, що день у день механічно клацає мишкою.
Як говорив мій приятель айтішник «працює — не чіпай».
Але у голубів, здається, немає таких друзів. Вони існують по-іншому.
За вісім місяців ці крилаті виконали завдання 30 тисяч разів. І вони випробували абсолютно всі 120 комбінацій. Усі без винятку.
Так, з часом у них з’являлися улюблені черги, які вони використовували частіше. Але вони ніколи, жодного разу не зупинялися на чомусь одному остаточно. Птахи постійно перемішували свої топи, змінювали їх місцями, а інколи просто заради забави видавали якусь зовсім нову, непопулярну комбінацію.
Професор Ед Вассерман, який вивчає пташині мізки вже більше пів століття, назвав це «поведінкою на краю хаосу».
Ви тільки вдумайтеся в цей вислів.
Голуби буквально відмовляються перетворюватися на бездушні автомати. Вони навмисно підтримують у своїй поведінці певний ступінь непередбачуваності. Їхня логіка геніальна: ніколи не слід зациклюватися на чомусь одному, тому що світ — штука нестійка. Сьогодні ця кнопка дає їжу, а завтра матриця зламається. Потрібно тримати мізки в тонусі. Залишати двері відкритими для нових думок.
Найцікавіше те, що дослідники тепер запитують себе: а чи не є ця пташина схильність до постійних варіацій основою для того, що ми називаємо креативністю? Написання музики, створення картин, імпровізація — все це теж балансування на краю хаосу. Тільки ми вважаємо це високим мистецтвом, а вони так живуть.
Ми звикли вважати їх трохи нерозумними шанувальниками смітників. А ці хлопці, виявляється, зламують рутину та тримають свої нейронні зв’язки в стані вічного джазу.
Треба буде завтра хоча б змінити шлях до метро. Бо щось я занадто довго не був на межі хаосу.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
А ви хто: адепт перевірених систем чи фанат хаосу?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
☕ Стабільність — це база 🕊️ Обираю вічний джаз 🌀 Все під настрій
📊 Карта думок
☕ Стабільність — це база 0% 🕊️ Обираю вічний джаз 0% 🌀 Все під настрій 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!