Фізичні принципи застосовні до всіх істот. За винятком котів. Для них закони всесвітнього тяжіння – це лише збірка порад, котрі дозволено спокійно ігнорувати, особливо коли ненароком падаєш з кухонної шафи серед ночі, повідомляє Ukr.Media.
Згідно з усіма постулатами нашого світу, об’єкт у стані вільного падіння не може просто так обернутися в повітрі. Йому необхідно від чогось відштовхнутись. Але спробуйте довести це своєму муркотуну, котрий летить донизу черевом, в процесі падіння здійснює неймовірне сальто та приземляється на чотири лапи з таким виглядом, ніби тільки-но став переможцем Олімпійських ігор.
Отже, ця котяча таємниця нарешті розкрита.
Японські науковці з Університету Ямагуті (імовірно, після того, як їхній власний пухнастий улюбленець вкотре зіштовхнув вазу та елегантно приземлився) вирішили розібратись із цією аномалією у реальності. Їхнє дослідження надруковане в журналі The Anatomical Record.
Щоб збагнути, як працює цей секрет, вчені буквально піддали котячі хребти випробуванням на міцність і скручування, а також нанесли мітки на живих котів та кидали їх на м’які подушки під наглядом високошвидкісних камер. Виглядає як дивна забава, але наука потребує самопожертви.
І знаєте, що вони з’ясували? Кошачий хребет – це не єдиний цілісний механізм. Це два абсолютно різних пристрої, об’єднані разом.
Верхня ділянка (грудний відділ) – це щось на зразок гнучкої конструкції. Вона має "нейтральну зону", де хребет може майже без напруги скручуватись на 50 градусів. А ось нижня частина (поперек) – тверда, як ваша спина після сну на незручному матраці.
Коли кіт усвідомлює, що він падає в прірву (наприклад, з підвіконня на килим), активується повітряний рефлекс. Оскільки передня частина кота більш легка та еластична, вона вмить розвертається головою та передніми лапами до землі.
Якби кіт був однаково гнучким по всьому тілу, він би просто закрутився в повітрі, як дриль. Але жорсткий поперек функціонує як стабілізатор. Він зупиняє інерцію та дозволяє передній частині тіла виконати цей різкий поворот без втрати рівноваги, а потім важка "задня частина" покірно підтягується слідом.
Бездоганне приземлення. Ніякої містики. Лише строга, геніальна анатомія.
Найбільш вражаюче в цій історії те, що японські вчені досліджували котячі польоти не просто заради вподобань. Вони стверджують, що ця інформація допоможе ветеринарам ефективніше лікувати травми хребта. А ще – увага – створити нову генерацію надзвичайно-спритних роботів.
Тільки уявіть: десь у лабораторії в даний момент створюють термінатора, який при падінні з десятого поверху перекидається в повітрі, плавно стає на ноги та продовжує йти у своїх справах. І все це завдяки тому, що якийсь кіт колись упав із шафи.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Як ви вважаєте, секрет котячого приземлення – це виключно інженерна анатомія чи все ж таки пухнаста чарівність?
Вже віддали голосів 0 осіб. Приєднуйтесь до дискусії.
🧬 Чудова еволюція 🪄 Помилка в матриці 🐈⬛ Мій кіт — як рідина
📊 Карта думок
🧬 Чудова еволюція 0% 🪄 Помилка в матриці 0% 🐈⬛ Мій кіт — як рідина 0% 💡
Обговорення тільки починається. Станьте першим, хто поділиться думкою!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що відсутні коментарі. Станьте першим!