
З настанням весни у людях відбуваються великі зміни: покращується настрій, з'являється енергія та бажання щось зробити, поміняти. Коли дні стають довшими, а погода – теплішими, в організмі починаються гормональні перестановки. Це, у свою чергу, призводить до поліпшення енергетичного обміну речовин у клітинах, і людина почувається бадьорою та веселою.
Така реакція – своєрідний атавізм, нагадування про найдавніші часи. ''Кожен сезон викликає в людини історично сформовані, ''законсервовані'' механізми поведінки. Багато ссавців, наприклад, сплять у найсуворіший час року – взимку, а обмін речовин проходить у них в режимі збереження '', – говорить німецький нейропсихолог Томас Шлепфер.
Головним ''виробником'' весняного настрою є епіфіз (верхній мозковий придаток, або шишкоподібна залоза). Він перехоплює сигнали, що світлий час доби збільшується і потрібно готувати організм до майбутньої фази пошуку партнера. Шлепфер нагадує, що колись ця залоза внутрішньої секреції служила сприйняття світла. До речі, через подібні функції епіфіз отримав ще одну назву – третє око. Більш того, у деяких амфібій та рептилій нервові волокна дотепер пов'язують епіфіз зі світлочутливими рецепторами.
У ссавців шишкоподібне тіло виробляє так званий “гормон щастя” – серотонін, а також мелатонін, що відповідає за біологічний годинник організму, репродуктивну функцію та сексуальну активність. ''Навесні, коли дні стають довшими, кількість серотоніну збільшується в рази. Шишкоподібна залоза готує організм до змін. Проте йому потрібно приблизно два тижні, щоб зміцніти і надати достатню кількість енергії для життєвих функцій, що прокидаються. Тільки після цього ми забудемо про втому і налаштуємося на весну», – робить висновок Томас Шлепфер.
Фізіологія епіфіза досі вивчена недостатньо, і деякі вважають його органом, наділеним особливими властивостями, вважаючи, що це є так зване третє око – “антена”, за допомогою якої у людини з'являються екстрасенсорні здібності.
