На Русі вважалося, що з Павла весна йде. Втім, холод ще відчувався: “З дахів капає, а за ніс цапає”; «Весна непостійна, як мачуха: то повіяє теплом, то нажене холодів»; «Весна та осінь — на день погоди вісім». Проте тепло неминуче наступало, сніговий покрив танув дедалі швидше. Деколи з дахів зривалися пласти снігу та льоду — за народним повір'ям, це падали на землю тяжкі гріхи. Тому в цей день слід молитися іконі Божої Матері «Суручниця грішних».
На Павла можна було перевірити, наскільки правдивими є прикмети. Похмура погода до ночі передвіщала заморозок наступного дня. А ось рясна крапель із бурульок обіцяла гарний урожай льону та коноплі влітку.
Цього дня (дата за старим стилем: 7 березня) відзначається пам'ять одразу двох святих, які носили однакові імена, – преподобного Павла Препростого, що жив у 4 столітті, і святителя Павла Сповідника, єпископа Прусіадського, який жив у 9 столітті