Рішення про щорічне святкування Дня Балтійського моря (англ. Baltic Sea Day) було ухвалено у 1986 році на 17-му засіданні Гельсінської Конвенції. А дату 22 березня обрано у зв'язку з тим, що цього дня 1974 року було підписано саму цю конвенцію.
Історія виникнення та розвитку Балтійського моря, розташованого у північній Європі та що належить басейну Атлантичного океану, почалася при відступі останнього Валдайського льодовика приблизно 15 тисяч років тому, коли край льодовика простягався вздовж південного кордону.
Розміри льодовика були величезні – його товщина досягала більше кілометра, і коли він відступав, то на своєму шляху згладив височини, дряпаючи тверді породи і захоплюючи масу пухкого матеріалу, щебеню і валунів.
При цьому крига перетворювалася на величезні маси води, рівень океану підвищувався, і з'явилася серія передльодовикових озер. У міру відступу льодовика озера з'єдналися в єдине Балтійське льодовикове озеро, воно було дуже холодним, у ньому навіть плавали айсберги.
З давнини і до 18 століття Балтійське море називали в Росії «Варязьким морем». Середня глибина Балтійського моря становить приблизно 51 метр, найбільша — 470 метрів. Однією з його особливостей є низька солоність морської води. До того ж воно досить мілководне, тому водообмін із Північним морем утруднений. В результаті – здатність до самоочищення у Балтійського моря дуже слабка.
Сьогодні Балтійське море – найважливіший транспортний коридор, який пов'язує Росію, Європу та Азію. Воно омиває береги Росії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Німеччини, Данії, Швеції та Фінляндії. В останні роки, проте, екологи б'ють на сполох і стверджують, що цей водний коридор завалений сміттям і гостро потребує очищення.
Все це погіршується антропогенним впливом, до якого водоймище надзвичайно чутливе, і яке тут дуже інтенсивне. Оскільки в прибережній зоні знаходиться низка мегаполісів, що відрізняються високою промислово-індустріальною активністю. У море нескінченним потоком йдуть стічні води, промислово-побутові відходи, добрива, що застосовуються у сільському господарстві, нафту та нафтопродукти, які активно перевозять на кораблях, з атмосферними опадами у воду потрапляють важкі метали. Окрема проблема — пластикові токсини та затоплена зброя часів Другої світової війни.
Саме задля привернення уваги громадськості до питань збереження екології цього важливого природного об'єкта планети, і було засновано День Балтійського моря, коли у багатьох країнах традиційно проходять різноманітні науково-просвітницькі та екологічні заходи.
Так, у Росії святкування Дня Балтійського моря відбувається у Санкт-Петербурзі, де організаторами та ініціаторами проведення заходів у рамках Дня виступають громадські екологічні організації за активної підтримки представників влади та бізнесу.
Окрім традиційних міжнародних відеоконференцій, виставок, конкурсів шкільних та студентських робіт, присвячених екологічним проблемам Балтійського моря, щороку тут проводиться і Міжнародний екологічний форум з однойменною назвою – «День Балтійського моря», в рамках якого відбуваються серйозні обговорення проблем регіону, пошук шляхів їх вирішення, обмін досвідом представників різних країн. Причому у Санкт-Петербурзькому Форумі беруть участь не лише жителі Балтійського регіону та європейського континенту, а й представники інших країн. Адже головна мета всіх заходів, що проводяться, — збереження унікального історичного природного та культурного ансамблю Балтійського моря.