Ми нерідко вважаємо, що добре розуміємо собак. Мовляв, махає хвостом — пес щасливий, притиснув вуха — накоїв щось недобре на кухні. Ми впевнені, що взаємодіємо з ними на одному рівні, проте насправді ці хлопці знаходяться на зовсім іншій сходинці, повідомляє Ukr.Media.
Ми намагаємося зчитувати їх вирази обличчя, а вони фактично вдихають наші таємниці. І таємниці інших собак — також.
Нещодавно натрапив на одну повчальну оповідку, яка демонструє різницю у сприйнятті.
Жінка розчісує свого шелті у вітальні. Пес явно не любить цю процедуру. Збита шерсть тягне шкіру, самопочуття гірше нікуди, суцільний дискомфорт і "за що мені ці муки". Зрештою, катування завершується, ображеного собаку випускають на вулицю.
Приблизно через годину приходить подруга зі своїм псом. Цей другий пес зазвичай дуже товариський. Але щойно він заходить у ту саму кімнату — де вже давно нікого немає! — його немов підмінили. Хвіст підібгав, жалібно скавулить, озирається, ніби побачив примару, і очевидно прагне втекти.
Містика? Злий дух ковтунів? Ні. Біологія.
Науковці з Барнард-коледжу в Нью-Йорку (це та сама лабораторія Александри Горовіц, яка колись довела, що собаки мають здатність відчувати біг часу за запахом) вирішили дослідити, що відбувається в таких випадках.
Щоб з’ясувати, чи мають емоції запах, дослідникам довелося буквально зібрати їх у пробірки. Для цього собак вводили в три різних стани: абсолютна радість (забава з м’ячем), напруга (підстригання кігтів) і просто відпочинок на килимі.
Після кожного такого етапу вчені брали ватні диски та протирали собакам морди, подушечки лап і… власне, область під хвостом. Так, наука потребує жертв, особливо від тих, хто збирає ці проби після стресової стрижки кігтів. Зібрані "емоції" заморозили для подальших випробувань.
А потім іншим собакам дозволяли відчувати аромат цих ваток.
Зазвичай, коли псу дають один і той самий запах, він швидко втрачає цікавість. Але коли аромат змінювався зі звичайного на емоційний, собаки миттєво реагували. Виявилося, що вони не тільки розрізняють хімічний склад напруги від радості. Вони на фізичному рівні переймають цей стан.
Коли піддослідним пропонували запах чужої собачої напруги, вони починали нервувати самі: притискали вуха, облизувалися, горнулися до людей і намагалися уникати незнайомців. А коли у повітрі відчувався запах чужої радості — собаки розслаблялися, виляли хвостами і йшли веселитися.
Тобто той пес із нашої історії відчув страждання першого, які щільним шаром залишилися на килимі під час вичісування. Для них кімната, де хтось нещодавно боявся — це як для нас увійти до приміщення, де щойно хтось дуже сильно посварився і побив посуд. У повітрі ніби висить важка атмосфера. Тільки ми відчуваємо цю напругу якось підсвідомо, а собаки зчитують її абсолютно конкретними рецепторами. Вони фактично відчувають запах чужого переляку.
Тому наступного разу, коли ваш пес вперто зупиняється і не хоче заходити до кабінету ветеринара або якось незвично поводиться в зовсім порожній кімнаті — не вважайте, що він перебільшує чи збожеволів. Він просто розпізнає невидимі сліди, які попередні відвідувачі залишили безпосередньо у повітрі.
І повірте, там великими літерами написано: «Тут стрижуть кігті. Тікайте, поки не пізно!».
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ваш пес реально "палить" ваш стан чи просто іноді вмикає драму на порожньому місці?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
👁️ Бачить наскрізь 🎭 Просто маніпулює 🤔 Маю дивну історію
📊 Карта думок
👁️ Бачить наскрізь 0% 🎭 Просто маніпулює 0% 🤔 Маю дивну історію 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!