Колись наука припускала, що еволюція – це щось на зразок безлімітного абонементу в спортзал, повідомляє Ukr.Media.
Ще в XIX столітті палеонтолог Едвард Коп оглядав викопні рештки й висунув ідею: з плином часу всі істоти стають більшими. Цю концепцію так і назвали – правило Копа. І це дійсно працювало в теорії для динозаврів, давніх птахів або деяких морських звірів. Вони росли, збільшували масу і ставали велетнями.
Але якби це правило діяло завжди, сьогодні голуби на вулицях були б завбільшки з Boeing, а коти не вміщалися б у коробки від пральних машин. Щось тут було не так.
І ось австрійські науковці обробили величезні обсяги інформації за допомогою комп’ютерних моделей і з’ясували, що природа – той ще суворий кризовий менеджер. Величина тварини залежить від двох факторів: наскільки інтенсивно необхідно змагатися з конкурентами за їжу та який взагалі шанс зникнути з лиця Землі.
Ніяких чітких шляхів еволюції не існує. Є три абсолютно різні ситуації, як природа експериментує з розмірами.
Перший – це класика за Копом
Просте й систематичне збільшення ваги. Це діє, коли боротьба точиться виключно за розмір: хто більший, той і відвоював кращий кусок рифу чи території. Так мільйони років розросталися морські безхребетні. Більший панцир – менше проблем.
А ось другий сценарій – це драма про надто великих
Уявіть, що ви на вершині харчового ланцюжка. Ви величезний хижак, вас всі бояться, ви їсте все, що трапляється на шляху. Але чим більшим ви стаєте, тим більше ресурсів вам потрібно.
І тут раптом – змінюється клімат або прилітає метеорит. Ви настільки великі й залежні від великої кількості їжі, що просто не переживаєте кризу. Зникаєте.
Ваше місце швидко займає якийсь менший спритний хлопець, який з часом теж починає «нарощувати м’язи», перетворюється на гігантів і… теж грандіозно вимирає.
Таке нескінченне колесо перероджень, на якому побували ті ж самі динозаври та гігантські літаючі рептилії.
Є третій варіант. Еволюційне зменшення
Коли навколо сильна конкуренція за кожен квадратний метр простору і кожну травинку, бути величезною ціллю – зовсім не вигідно. Тварини починають оптимізуватися. Вони стають меншими, щоб поміститися у вільні, менш переповнені ніші.
У часи льодовикового періоду на Алясці жили коні. Клімат зіпсувався, звичайна рослинність зникла. І що зробили ці коні?
Вони не стали вимирати з гордо піднятими великими головами. Вони просто почали "зменшуватися" в розмірах, пристосовуючись до нових умов, де їжі обмаль.
Те ж саме сталося з багатьма острівними ящірками, деякими рибами та черепахами.
Природа не намагається зробити всіх гігантами. Вона прагне виживання. Іноді, щоб вижити і стати переможцем, треба не збільшувати ікла і масу, а стати досить компактним, щоб пролізти у щілину, поки великі хлопці б’ються за залишки ресурсів.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Як гадаєте, чия стратегія надійніша: бути величезним і сильним чи маленьким і спритним?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🦖 Розмір має значення 🦎 Малі краще виживають 🤔 Головне — адаптація
📊 Карта думок
🦖 Розмір має значення 0% 🦎 Малі краще виживають 0% 🤔 Головне — адаптація 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!