Це свято на Русі збіглося з часом прильоту граків, тому й отримало таку народну назву — день Герасима-грачівника. У народі казали: «Грач на горі — так і весна надворі», «Побачив грака — весну зустрічай». За поведінкою граків цього дня судили про характер весни: «Якщо граки прямо на старі гнізда летять — весна буде дружна, порожня вода втече вся разом».
Якщо ж граки прилітали раніше 17 березня, це вважалося поганою прикметою: пророкували неврожайний і голодний рік. Щоб прискорити настання тепла, у день Герасима пекли з житнього кислого тіста пташок — граків.
Про цей день існувало ще одне повір'я: «Герасим-грачовик грача на Русь поверне, а зі святої Русі кікімору вижене».
Кікімора – один з різновидів домового з давньоруського повір'я. Її представляли у вигляді карлика чи маленької жінки. Якщо її зображували у вигляді жінки, то її голова була маленька, з наперсток, а тіло тоненьке, як соломинка. Зовнішність її була потворна, одяг — неохайний і неохайний. Якщо зображували у вигляді карлика, то обов'язково з очима різних кольорів: один на пристріт, інший на проказу. Рідше кікімору представляли в образі дівчини з довгою косою, голу або в сорочці.
За старих часів вважалося, що якщо кікімора здалася на очі, то варто чекати біди в будинку. Вона була провісником смерті когось із членів сім'ї.
Кікімор не любили і намагалися їх позбутися будь-якими способами, що було надзвичайно важко. Якраз на Герасим-день вважалося, що вони ставали тихими та невинними, і тоді їх можна було вигнати з дому. В інші дні люди захищалися від кікімори за допомогою молитов та оберегів.
Найкращим оберегом від кікімори, щоб вона не прижилася в будинку, служив «курячий бог» — камінь із природним отвором, створеним природою. Також використовували шийку від розбитого глечика з клаптем червоної тканини, яке вішали над курячим сідалом, щоб кікімора не мучила птахів.
Боїться кікімора ялівцю, гілочки якого розвішували по всьому будинку, особливо ретельно захищаючи сільнички з сіллю, щоб уночі вона не прокидала сіль, яка за старих часів коштувала дуже дорого. А якщо кікімора докучала гуркотом посуду, то треба було її перемити водою, настояною на папороті.
Обов'язково в будинку треба було відшукати ляльку чи сторонній предмет, за допомогою якого наслали кікімору на сім'ю. Цей предмет слід було акуратно винести з дому та викинути, а найкраще спалити. До цих пір існує прикмета, що якщо людина хоче іншому завдати шкоди, то залишає в її будинку заговорений предмет, і щоб зняти псування, необхідно позбутися цього предмета.
За народними повір'ями, якщо в будинку підмітати підлогу віником з полину, то нечиста сила не заведеться, в тому числі і кікімора. В основі повір'я ставлення до полину як одного з оберегів. У народі вважалося, що різкий запах цієї трави відлякує нечисту силу та злих людей.