8 березня — Міжнародний жіночий день (англ. International Women's Day) — всесвітній день жінок, в який, крім вшанування прекрасної половини людства, також відзначаються досягнення жінок у політичній, економічній та соціальній областях, святкується минуле, сьогодення та майбутнє жінок планети.
Сучасне святкування Жіночого дня вже не має на меті утвердження рівності (як було спочатку), а вважається днем весни, жіночої краси, ніжності, душевної мудрості та уваги до жінки, незалежно від її статусу та віку.
Свято відзначається Організацією Об'єднаних Націй, а в деяких країнах – наприклад, Росії, Білорусі та низці країн пострадянського простору – цей день є національним святом.
Ідея проведення Міжнародного жіночого дня вперше виникла саме на початку 20 століття, коли промислово розвинений світ переживав період експансії та потрясінь, демографічного буму та зародження радикальних ідеологій.
Відлік першого святкування Міжнародного жіночого дня прийнято вести з 1909 року, коли США 28 лютого відзначали перший національний жіночий день з ініціативи Соціалістичної партії Америки. Кілька років там відзначали цей день останньої неділі лютого. Потім хвиля жіночих мітингів, демонстрацій та маніфестацій захлеснула Європу.
У 1910 році в Копенгагені відбулася 2-а Міжнародна конференція працюючих жінок (Second International Conference of Working Women). Лідер жіночої групи соціал-демократичної партії Німеччини Клара Цеткін (нім. Clara Zetkin) висунула ідею святкування Міжнародного жіночого дня. Вона запропонувала, щоб Жіночий день відзначався щорічно в кожній країні в той самий день. Метою цього свята Цеткін назвала боротьбу жінок за права.
Існує думка, що однією з передумов святкування Міжнародного жіночого дня став перший в історії «марш порожніх каструль» текстильниць Нью-Йорка, які хотіли привернути увагу влади до важких умов праці та низьких зарплат і відкрито виступили за рівноправність. Він пройшов 8 березня 1857 року.
Офіційний статус «Міжнародного жіночого дня» це свято набуло за рішенням ООН у 1975 році, і з того часу воно відзначається ООН щорічно як Міжнародний день боротьби за права жінок та міжнародний світ і щороку присвячений певній темі.
Цього дня жінки всіх континентів, які нерідко розділені національними кордонами або етнічними, мовними, культурними, економічними та політичними відмінностями, мають можливість зібратися разом і згадати про традицію, яка уособлює принаймні кілька десятиліть боротьби за рівність, справедливість, мир і розвиток.
У Стародавній Греції Лісистрата заради припинення війни організувала сексуальний страйк проти чоловіків; під час Французької революції паризькі жінки, які виступали за «свободу, рівність та братерство», організували марш на Версаль, щоб вимагати надання жінкам виборчого права.
Міжнародний жіночий день – це свято всіх жінок, які стали творцями історії. Не дивно, що жінки стали першопрохідниками у багатьох областях — ось лише деякі факти, об'єднані жіночою «першою». У січні 1906 року в Санкт-Петербурзі відкрився перший у Росії вищий технічний навчальний заклад для жінок; у січні 1909 року в Нью-Йорку стартувала перша у світі жіноча автоперегонка; у травні 1989 року відбувся перший виступ жіночого “Вівальді-оркестру”.
І хоча спочатку суть свята була пов'язана з багатовіковою боротьбою жінок за рівноправність із чоловіками у суспільному та політичному житті, за покращення умов своєї роботи, але в сучасному суспільстві Міжнародний жіночий день, насамперед, — це свято весни та уваги до жінки, коли представники сильної половини людства можуть ще раз порадувати своїх коханих та рідних жінок подарунками. Адже після довгої зими, саме вони після довгої зими, саме вони символізують красу, ніжність та оновлення.