Що таке дипфейк?

Технології штучного інтелекту стрімко розвиваються, і одна з найбільш вражаючих (і водночас тривожних) їх реалізацій — дипфейк. Ця технологія здатна створювати…Читати далі

Технології штучного інтелекту стрімко розвиваються, і одна з найбільш вражаючих (і водночас тривожних) їх реалізацій — дипфейк . Ця технологія здатна створювати гіперреалістичні фальшиві відео, зображення та навіть аудіозаписи, в яких людина говорить чи робить те, чого насправді ніколи не відбувалося. Дипфейки дедалі частіше стають частиною новин, соціальних мереж і навіть злочинів. У цій статті докладно розберемо, що таке дипфейк, як він працює, в чому його небезпека і як навчитися розпізнавати його.

Що таке дипфейк?

Слово «дипфейк» (deepfake) походить від поєднання «deep learning» (глибоке навчання) та «fake» (підробка). Це технологія синтезу медіа-контенту за допомогою алгоритмів штучного інтелекту, найчастіше нейромереж. Головне завдання — замінити особу однієї людини на особу іншої у відео, або створити повністю фальсифіковане мовлення, яке імітує голос та інтонації.

Спочатку дипфейк був розвагою ентузіастів: заміна акторів у фільмах, ролики із заміною облич знаменитостей. Проте вже за кілька років технологія почала застосовуватись у політиці, шахрайстві та інформаційних війнах.

Як працює дипфейк?

В основі більшості дипфейків лежать глибокі нейронні мережі , зокрема архітектури, такі як GAN (Generative Adversarial Networks) – генеративно-змагальні мережі.

Принцип роботи наступний:

Збір навчальних даних.

Алгоритм отримує сотні чи тисячі зображень чи відеозаписів з обличчям цільової людини, щоб «навчитися» особливостям її міміки, рухів, ракурсів та освітлення.

Генерація підробки

Мережа-генератор намагається створити підроблене зображення/відео, імітуючи обличчя потрібної людини. Мережа-дискримінатор «оцінює» якість фейку та дає зворотний зв'язок.

Постійне навчання.

У ході багаторазових ітерацій дипфейк стає все більш реалістичним — доти, доки фейк неможливо відрізнити від оригіналу без спеціального аналізу.

В аудіо використовуються аналогічні підходи, тільки замість візуальних даних аналізуються та синтезуються звукові хвилі та інтонації.

⚠ У чому небезпека дипфейків?

Хоча дипфейки можуть використовуватися для розваг (наприклад, ролики, де Ніколас Кейдж грає всіх персонажів «Володаря кілець»), їх потенційна шкода набагато серйозніша:

1. Шахрайство

Злочинці використовують підроблені відео та аудіо, щоб переконати жертву у «справжності» ситуації. Вже були випадки, коли топ-менеджерів компаній обманювали фейковими голосами їхніх начальників та отримували перекази на мільйони доларів.

2. Дискредитація та шантаж

Підроблені відео, що компрометують, можуть використовуватися для шантажу публічних людей, політиків або бізнесменів.

3. Дезінформація

Під час виборів чи політичних криз дипфейки можуть використовуватися для створення неправдивих заяв від імені політиків, підриву довіри та маніпулювання громадською думкою.

4. Підміна історичної правди

У майбутньому дипфейки можуть стати інструментом фальшування архівних матеріалів, створюючи «альтернативні» версії подій.

Як розпізнати дипфейк?

Сучасні фейки стають все більш реалістичними, але поки що все ще можна помітити певні ознаки підробки:

1. Порушення міміки та моргання

Обличчя може поводитися «неприродно»: моргання відбувається рідко чи із затримкою, губи в повному обсязі збігаються з промовою, міміка здається «пластикової».

2. Межі особи

При заміні обличчя часто виникають артефакти на межах голови чи шиї, особливо при поворотах. Можуть спотворюватися вуха, волосся, тло.

3. Неприродне освітлення

Висвітлення обличчя може не збігатися із загальним освітленням сцени, особливо в умовах складного світлового середовища.

4. Спотворення під час руху

Швидкі повороти голови, рухи рук та тіла можуть супроводжуватися пікселізацією, розмиттям або деформацією зображення.

5. Нестабільність фону

Фон за підробленою особою може «тремтіти» або змінювати текстуру під час руху голови – це помітна ознака використання нейромережевої маски.

Технології виявлення дипфейков

З розвитком загроз розвивається та захист. Існують технології, спеціально призначені для розпізнавання дипфейків:

• Deepware Scanner — програма для аналізу відео на наявність ІІ-підміни.

• Microsoft Video Authenticator — інструмент, що оцінює можливість того, що відео відредаговано.

• Reality Defender – система, яка сканує медіа на наявність слідів GAN-мереж.

• Проекти Google та DARPA також розробляють алгоритми виявлення дипфейків у реальному часі.

У майбутньому такі інструменти можуть стати стандартом для верифікації новин та відеоконтенту.

Як захиститись від дипфейків?

• Перевірте джерела. Довіряйте лише перевіреним ЗМІ та авторитетним акаунтам.

• Використовуйте аналізатори. Підозрілі відео та зображення можна перевірити через онлайн-сервіси дипфейк-аналізу.

• Не поспішайте ділитися. Навіть якщо відео виглядає переконливо, дайте собі час для перевірки.

• Навчайте цифрову гігієну близьких. Особливо людей похилого віку, які можуть бути менш критичні до фейкового контенту.

• Зберігайте конфіденційність. Чим менше особистих даних та зображень у відкритому доступі, тим нижчий шанс стати «героєм» дипфейка.

Діпфейк – це приклад того, як технологія може бути одночасно геніальною та небезпечною. Вона вже стала викликом для сфери інформаційної безпеки, журналістики та суспільної довіри. Поки що технології генерації випереджають засоби виявлення, критичне мислення та цифрова грамотність — наші головні інструменти захисту.

У майбутньому на нас чекають як нові можливості, так і нові загрози. І чим краще ми розуміємо принципи роботи дипфейків, тим вищі шанси зберегти довіру до реальності.