Постійно доводиться чути від батьків про те, що їхні діти дуже рухливі, не сприймають інформацію одразу, доводиться багато разів повторювати, що вони не прагнуть мислити самостійно, а просто копіюють все з інтернету. З дечим можна погодитися, але ж вони ще діти. І якими їм бути, якщо їхні батьки поводяться аналогічно?
Зазвичай на батьківські збори ходжу я і раз у раз бачу одну і ту ж ситуацію. Педагог у школі або дитячому садку щось розповідає, повідомляє важливі факти, робить офіційні заяви, а потім якась мама починає перепитувати все знову. А що це? А для кого це? А що буде, якщо запізнимося? А повторіть, я прослухала. Неодмінно знаходиться і друга, і третя. І тоді починається щось на зразок змагання у кількості безглуздих питань.
Чому не можна було одразу все зрозуміти? Не можна було відкласти телефон на пів години, замість того, щоб розглядати картинки у ватсапі? Чи вони вважають, що чим більше запитань задаси, тим розумнішим і активнішим здаватимешся в очах інших?
Але це ще не найгірше, оскільки після зборів всю інформацію у короткому вигляді зазвичай розміщують у батьківському чаті. І тут починається справжнє пекло. А що? А чому так? А чому саме так? А що трапиться, якщо? І ще безліч питань. Ніби людина зовсім не була присутня на зборах і не чула, про що там говорили і дискутували.
До чого я це все веду? Звісно, не для того, щоб когось висміяти (хоча було б чудово, якби хтось впізнав себе і перестав ставити безглузді питання), просто ми бачимо порошинку в чужому оці, але не помічаємо колоду у власному. І ось ще один доказ цього.
Це завдання я знайшов на одному з мамських форумів. Суть у тому, що донька, яка вчиться у першому класі, попросила маму допомогти з домашнім завданням. Мама прочитала умову і заплуталася. Висловила свої переживання в інтернеті з цього приводу, покритикувала нашу освіту, кажучи, що завдання погані, "раніше було краще", батьки не можуть розв’язати, не кажучи вже про дітей.
А тепер погляньте на завдання. Воно дуже просте. Як гадаєте, що в ньому складного?
У завданні для першого класу питають:
Погляньте на малюнок вище і скажіть, як можна провести в трикутнику один відрізок таким чином, щоб вийшло три трикутники?
Не перегортайте далі, там буде рішення.
Очевидно, що як би ви не провели відрізок з будь-якого кута до будь-якої сторони (головне, щоб він не співпадав з однією зі сторін трикутника), у вас утвориться три трикутники: два внутрішніх і один великий зовнішній.
А складність полягала в тому, що мама виявилася неуважною. Хоча ні. Неуважність — це коли ти щось пропускаєш. А вона спочатку перекрутила умову завдання, потім намагалася його вирішити, а потім скаржилася.
Вона розв’язувала задачу з приблизно таким формулюванням: "Як можна провести в трикутнику один відрізок, щоб розділити його на три трикутники?". Відчуваєте різницю між "вийшло три трикутники" та "розділити на три трикутники"? Ось і все. А ми ще й дітей сваримо.
Поділитися