8 лютого у Словенії відзначається День словенської культури, званий також Днем Прешерна (словен. Prešernov dan).
Франце Прешерн (словен. France Prešeren, 3 грудня 1800 – 8 лютого 1849) – видатний словенський поет, основоположник літературної словенської мови, представник романтизму, писав також німецькою мовою.
Син фермера та садівника з села Врба, Прешерн виріс на батьківському хуторі. Здобув освіту на вимогу матері, яка мріяла, щоб син став священиком. Не відчуваючи цього покликання, Франці відправився у Відень вивчати право, щоб зайняти потім чиновницьку посаду в Лайбаху (Любляні). Почав писати вірші 1824, а 1827 року з'явилися його перші публікації. Прешерн одразу став знаменитим поетом. Здобувши ступінь доктора права, намагався влаштуватися на державну службу, але не міг отримати місця, оскільки не був німцем (Словенія тоді входила до складу Австрії). Зрештою він став помічником адвоката.
У 1830-ті роки Прешерн пережив смерть кількох близьких людей та друзів, а також нещасну любов до дівчини, якій присвячені його найвідоміші вірші. На початку 1840-х він уже був алкоголіком. Але навіть створені у сп'яніння вірші були такі гарні, що ходили у списках (не все дозволяла друкувати австрійська цензура). У 1844 році була написана «Здравиця» (у буквальному перекладі «тост»), сьома строфа якої була за життя поета заборонена, а тепер стала словами національного словенського гімну.
У 1846 році австрійський уряд нарешті дозволив Прешерну зайнятися своєю адвокатською практикою і виділив йому ділянку в місті Крань. Роботи вистачало, довелося найняти навіть додаткових клерків. Поет вперше почав сімейне життя — з покоївкою свого покійного друга, яка на той час народила від нього двох синів. Проте, достаток і спокій прийшли надто пізно – Прешерн був уже невиліковно хворий і 8 лютого 1849 помер від цирозу печінки.
Заслуга Прешерна в тому, що він показав, що його рідна мова нічим не поступається мовам Західної Європи, що і словенською можна створювати прекрасні вірші різних жанрів: балади, газелі, поеми. Вінок сонетів, особлива форма віршування, що об'єднує в один твір 15 сонетів, був перекладений російською Федором Євгеновичем Коршем (1889). Перші літери кожного сонету в цьому вінку складалися в акровірку «До Юлії Пріміч» — дівчині, яка відкинула поета.
У 1945 році день смерті Франце Прешерна був проголошений у Словенії Днем словенської культури, який нині відзначається по всій країні як національне свято і є вихідним. Цього дня відбуваються різноманітні культурні заходи — виставки, концерти, лекції, читання тощо. А напередодні свята, 7 лютого, відбувається церемонія вручення Премії імені Франці Прешерна (словен. Prešernova nagrada) за значні здобутки у галузі культури та мистецтва.