28 вересня відзначається Міжнародний день загального доступу до інформації (International Day for Universal Access to Information) — пам'ятна дата, започаткована ЮНЕСКО в 2015 році. Генеральна Асамблея ООН у 2019 році також включила цю дату до списку своїх міжнародних днів.
Дотримуючись принципів Програми сталого розвитку суспільства, розрахованої на період до 2030 року, ЮНЕСКО звернули увагу на важливість такого принципу та стовпу демократичних засад сучасного суспільства, як доступність інформації для громадськості. Цей принцип був проголошений ще у Загальній Декларації прав людини, 19 стаття якої чітко говорить про те, що людина має право і свободу шукати, отримувати та поширювати інформацію.
Інформація – це влада, тому загальний доступ до інформації є наріжним каменем здорового, інклюзивного та побудованого на знаннях суспільства.
Безумовним обмежувачем у разі виступає лише закон, який може запроваджувати поняття державної чи військової таємниці, і навіть обмежувати інформацію та ідеї відповідно до норм права. Тобто зміст інформації, що розповсюджується, не повинен суперечити чинному законодавству.
До відзначення дати за участю ЮНЕСКО організовуються різноманітні заходи (форуми, конференції) з неодмінною участю представників держав, які є членами ЮНЕСКО. На ці заходи, щорічно присвячені певній темі, запрошуються представники державної влади, а також організацій громадянського суспільства, ЗМІ, які спільними зусиллями виробляють принципи більш ефективної реалізації закону про право на інформацію.
Окрім великих заходів, що проводяться ЮНЕСКО, у різних країнах наприкінці вересня проводяться приурочені до відзначення Міжнародного дня загального доступу до інформації конференції, громадські заходи, семінари за сприяння громадських організацій громадянського суспільства.
Також в останні роки ЮНЕСКО та ООН нагадують, що основну увагу необхідно приділяти праву на інформацію під час кризи та перевагам наявності конституційних, законодавчих та/або політичних гарантій для громадського доступу до інформації для порятунку життів, зміцнення довіри та надання допомоги у розробці стійкої політики щодо кризи COVID-1.
Завдання, що переслідуються організаторами, — підвищення інформованості громадян про їхнє право на інформацію, а також нагадування представникам державної влади про необхідність забезпечення законодавства в галузі права на інформацію. ЮНЕСКО наголошує, що вільний доступ до інформації сприяє побудові більш відкритого та ефективного суспільного устрою, дозволяє громадянам ширше володіти знаннями для повноцінної участі в житті суспільства та держави, перешкоджає корумпованості владних структур, забезпечує підзвітність урядів та органів місцевого самоврядування.
У свою чергу, грамотне володіння та отримання інформації вимагає від суспільства певного рівня знань, умінь та навичок, особливо з урахуванням переходу на цифрові технології зберігання та передачі інформації. Тільки розвинене суспільство здатне реалізувати своє декларація про вільний доступом до інформації, оскільки її недостатньо отримати. Вона вимагає аналізу та осмислення для того, щоб бути використаною на благо. Суспільство та держава повинні дбати про те, щоб навчити своїх громадян правильно шукати, отримувати, аналізувати та використовувати інформацію. Особливу роль реалізації права громадян на інформацію відіграють засоби масової інформації. Наявність вільних незалежних ЗМІ — також одна із запоруок успішності реалізації права громадян на доступ до інформації.