Нещодавно, читаючи безкоштовну газету з аптеки та одночасно дивлячись телевізор, я несподівано зробив один дуже поганий висновок. Несподівано – тому що раніше я ніяких висновків не робив, а тут, мабуть, накопичилося та й телевізор з аптечною газетою мудрості додали. Плюс вік уже такий, що настав час хоч щось у житті зробити, хоча б висновок, якщо нічого іншого не вмієш.
А висновок такий: чомусь усе, що я люблю, поступово стає чи то незаконним, чи то аморальним, чи то несподівано починає шкодити моєму здоров'ю, здоров'ю оточуючих і, відповідно, підриває підвалини держави.
Сигарета з ранку під кавою, в обід – смачна шаурма і літр пива, трохи пізніше – пончики, що тануть у роті, увечері – грамів п'ятсот горілки і шашлик – все це веде, виявляється, до ожиріння, раку і цирозу одночасно. Секс із малознайомою громадянкою – це взагалі крок у прірву та плювок у душу суспільства. Куріння в тамбурі пасажирського поїзда укладає у могилу всіх пасажирів цього поїзда, включаючи провідників та машиніста. Випивання пива за п'ятдесят метрів від школи змушує дітей спиватися цілими класами. На них так погано ні «Дом-2», ні високохудожні серіали з НТВ, ні Інтернет не впливають, як я з пляшкою пива. Але якщо пиво буде у пластиковому пакеті, то діти подивляться-подивляться, та й потягнуться до бібліотеки, Чехова читатиме.
І, до речі, карати дітлахів тепер не можна, як я раніше міг, люблячи, звичайно, собі дозволити. Сьогодні знайшов у сина цигарки, накричав, дав потиличник – все, завтра чекай на людину-загадку під назвою «омбудсмен». Сусіди не дрімають, та й синок комусь треба доповісти. До мене в дитинстві «дрімка», пам'ятаю, приходив, Оле Лукойє з Андерсена, а до нинішніх приходить «омбудсмен» із запитаннями про тата. Тож виховувати дітей зараз собі дорожче, я, наприклад, перестав. Нехай їхній серіал «Бригада» виховує і всілякі «Універи».
А як я люблю, гуляючи нічним містом з дівчиною, розпити з нею на набережній пляшку шампанського! Ніч, зірки, легка нетверезість, бульбашки, що лопаються в пластмасовому стаканчику, перший поцілунок… Але, на жаль, шампанське вже поза законом. По-перше, розпивання спиртних напоїв у громадському місці, а по-друге, якщо ти о другій годині ночі купив у магазині пляшку шампанського, то десь вимерло від пияцтва ціле село. Я, правда, все одно купую, в обхід закону, з переплатою і з надією, що в селі не впізнають і не вимиратимуть.
Між іншим, я не зустрічав ще жодного продавця в нічних магазинах, який відмовився б продати мені вночі пляшку шампанського. Ще й горілку пропонують, навздогін, за п'ятдесят рублів зверху. Напевно, у мене обличчя алкогольне, що ніяк не перевіряє. А у того, хто цей закон придумав, вся рідня, мабуть, суцільно продавці нічних магазинів, він їм просто таку прибавку до зарплати вигадав. І село, до речі, вимирає не від мого шампанського, а від того, що люди в цьому селі, як і триста років тому, грубку дровами топлять, хоча поряд газове родовище. Але труб для газу немає – дорого. До Франції труби є, а до села за три кілометри – ні. Від образи села вимирають, а не від пияцтва, шановний уряд.
Ще я люблю з донькою радянські мультики по телевізору дивитись. Але теж уже не можна – аморально і шкодить психічному здоров'ю дитини. Дивіться самі – у «Ну, постривай!» пропаганда бродяжництва, виправдання протиправних дій, заперечення сімейних цінностей. «Простоквашино» – те саме. Вінні Пух, Кіт Леопольд, Чебурашка – скрізь якісь дрібні волоцюги поза сім'єю роблять щось протиправне. Що говорити – у знаменитій «Варежці» мама курить при дитині! У «Умці» горе-матуся зовсім не стежить за своїм дитинчатою і в результаті втрачає його!
А ось усі мультфільми Діснея – будь ласка, і без жодних «16+» та «12+». Там же ніхто не палить, ніхто нікого не втрачає, там просто якомусь псові то голову каменем розмозжать, то хвіст відірвуть, то лапи ошпарять… Ось той, хто цей закон придумав, напевно, в дитинстві не «Бременських музикантів» дивився, а «Бівіса і Батхеда». Тому в нас і «міліцію» на «поліцію» перейменували, щоб мультфільм про тандем дебілів зрозумілішим був.
І тут я знову несподівано зробив ще один висновок. Коли влада не хоче, щоб народ щось почав думати і про щось здогадуватись, вона кидає йому кістку у вигляді якогось закону. Ви почали міркувати, у що країні обійдеться Олімпіада в Сочі та які там відкати? Нате вам «антитютюновий закон», обговорюйте його, відволікайтеся, Олімпіада в Сочі – це не ваша справа. Ви задумалися, чому стадіон у Санкт-Петербурзі коштує так нечувано дорого? Ось вам «Закон про заборону продажу пива», це вам і ближче, і важливіше. І як бонус – «Закон про геїв». Так усім буде і краще, і простіше. Адже набагато простіше заборонити Вовка, що курить, з «Ну, постривай!», ніж посадити злодія-міністра, який не курить. Тому що міністр може образитися, а з Вовком нічого не станеться, він намальований.
І я зробив ще один останній висновок. Ось такий: робити висновки аморально, робити висновки – означає підривати підвалини держави, а в деяких випадках і завдавати шкоди своєму здоров'ю. І таких випадків, із заподіянням шкоди, останнім часом досить багато.
Тому я знову ввімкнув телевізор, знайшов свою улюблену передачу «Доброго здоров'я» з Геннадієм Малаховим і став її із задоволенням дивитися, при цьому розтираючи тіло селера. З цієї передачі, звичайно, теж можна за бажання зробити один висновок, але він матюк і потрапляє під «Закон про наклеп»… Так що обійдемося без висновків.
Доброго вам здоров'я!