Словосполучення Силіконова Долина давно вже стало загальним, воно позначає зону високих технологій (High Technology) – певну територію, на якій сконцентровані об'єкти електронної та комп'ютерної індустрії, науково-дослідні та освітні центри, висококласні IT-фахівці та венчур. високих технологій.
Словник сучасних географічних назв Яндекса дає таке визначення: «СИЛІКОНОВА ДОЛИНА (Silicone <має бути - Silicon - В.С.> Valley), журналістське кліше для позначення долини Санта-Клара в штаті Каліфорнія (США), до ЮВ. від Сан-Франциско. Назва зобов'язана пр-ву напівпровідників та електронної техніки. Колись сел.-госп. район, долина нині забудована містами, що простяглися ланцюжком від зали. Сан-Франциско до м. Сан-Хосе. Ядром зростання виявився Стенфордський ун-т Пало-Альто, де з 1940-х років велися дослідження в галузі електроніки. Перший великий завод ЕОМ було відкрито 1956 р. фірмою IBM у Сан-Хосе. С. д. – уособлення високотехнол. пром-сти (особливо радіоел. та ракетобудування) та високого рівня життя. До 1950-х років долина Санта-Клара славилася своїми сливовими садами («чорносливова столиця світу»)».
На запит “Силиконова Долина” Google видав 288 000 сторінок, а на запит “Silicon Valley” – 1 280 000. Яндекс на запит «що таке Силіконова Долина» видав результат: сторінок – 298.787, сайтів – не менше ніж 2.372.
Трохи етимології
Термін Силіконова Долина – Silicon Valley – був винайдений каліфорнійським підприємцем Ральфом Верстом (Ralph Vaerst). Його друг, журналіст Дон Хофлер (Don Hoefler), вперше оприлюднив цей термін 11 січня 1971: він застосував його як назву циклу своїх статей – Silicon Valley USA – в тижневику Electronic News. У цих статтях Хофлер писав про містечко Санта Клара, що на південь від Сан-Франциско, в якому були зосереджені штаб-квартири найбільших IT-компаній.
Чому силіконова? Тому що в Долині розташовані підприємства напівпровідникової індустрії, а як основний матеріал у виробництві напівпровідникових елементів для інтегральних мікросхем використовується кремній (silicon – кремній).
Силіконова Долина чи Кремнієва?
Деякі російські тлумачі зарубіжних «цифрових» термінів пропонують назву Кремнієва Долина, вважаючи, що назва Силіконова Долина – помилкова: «У російськомовних джерелах часто помилково використовується варіант «Силіконова долина» (помилка заснована на співзвуччі англійських термінів silicon – кремній і silicone хірургії)».
Очевидно, що зі словом силікон у багатьох виникають зовсім не цифрові асоціації. Формально ці тлумачі мають рацію, але в Росії вже давно прижилася назва Силіконова Долина, вона звичніша. Але якщо комусь подобається говорити Кремнієва Долина, – що ж, про смаки не сперечаються, адже йдеться про одне й те саме!
Де знаходиться Силіконова Долина
Силіконова Долина (СД) знаходиться в США, в штаті Каліфорнія – у північній частині долини Санта-Клара по обидва боки затоки Сан-Франциско. ЦД простяглася на 40 км від міста Сан-Хосе (який іноді називають столицею ЦД) на південному заході до Пало-Алто на північному заході.
Як це починалося
Аж до середини тридцятих років XX століття територія Долини була зайнята підприємствами, які обслуговують ВМС США. Пізніше значна частина території використовувалася NASA для досліджень в галузі аеронавтики.
Створення Силіконової Долини було зумовлене такими взаємопов'язаними! – Передумовами.
Ідея створення зони досліджень новітніх технологій належить Стенфордському університету (Stanford University). Ця ідея – як завжди в Америці! – була зумовлена фінансовими міркуваннями: після Другої світової війни університет зіткнувся із нестачею грошей. Кошти на подальший розвиток Стенфорда керівництво університету вирішило отримувати від вільної землі, що належала йому (3240 гектарів), а т.к. продати цю землю не можна було, і народилася ідея – здавати цю землю в довгострокову оренду (терміном на 51 рік) за помірну плату компаніям, які займалися новими технологічними розробками.
Оскільки ці компанії створювали багато нових робочих місць, було вирішено ще одну проблему – «відплив мізків» – зупинити відтік студентів, які закінчили Стенфорд, до інших районів країни на працевлаштування. Існували спеціальні програми фінансової допомоги, докладалися неймовірні зусилля, щоб залишити молодих талановитих дослідників у Каліфорнії, створити умови для розвитку їх наукових розробок, бізнесу в даному районі.
Особливий внесок у цій справі належав Фредеріку Терману (Frederick Terman), професору Стенфордського університету (Термана називають батьком Силіконової Долини Father of Silicon Valley). У 1939 р. Терман переконав своїх студентів Вільяма Хьюлетта (William Hewlett) та Девіда Паккарда (David Packard) залишитися і заснувати своє підприємство, що призвело до народження такого гіганта, як Hewlett-Packard Со. Компанія Hewlett-Packard стала першою громадянською IT-компанією на території Долини.
До речі, саме Фредерік Терман запропонував і ідею здачі університетської землі в довгострокову оренду, тим самим започаткувавши формування в 1946 р. Стенфордського Дослідницького центру (Stanford Research Institute), а в 1951 р. був створений The Stanford Industrial Park, – це були, якщо можна так висловитися, високо висловитися, високо висловитися, високо. Поступово кількість компаній, що розвивали свій бізнес на цій території, зростала. І до початку 70-х років тут було чимало компаній, які займалися дослідженнями напівпровідників, комп'ютерними технологіями та програмуванням.
У Силіконовій Долині майже вперше у такому масовому масштабі використано практика венчурних капіталів, тобто. вкладення грошей у нові науково-технічні розробки, що завжди характеризувалося підвищеним ступенем ризику, але у разі успіху всі витрати окуповувалися тисячі разів!
У 1951 р. аспірант Стенфорда Вільям Бредфорд Шоклі (William Shockley) створив перший тришаровий германієвий транзистор, що виконував ті ж функції, що і електронна лампа, але мав набагато менші розміри, більше того, він був надійніше і економічніше, але, на жаль, ціна була занадто високою. Шоклі разом із колегами Дж. Бардіном та У. Браттейном був удостоєний Нобелівської премії).
У 1954 р. фізику Гордону Тілу, що перейшов із Bell Telephone Laboratories в Texas Instruments, вдалося виготовити транзистори з дешевого кремнію, що знизило їх собівартість і започаткувало процес мініатюризації в електроніці.
У 1957 р. вісім молодих – їхній середній вік не перевищував 30 років! – інженерів (Gordon Moore, Robert Noyce, C. Sheldon Roberts, Eugene Kleiner, Victor Grinich, Julius Blank, Jean Hoerni, Jay Last), які працювали в Bell Telephone Laboratories під керівництвом Шоклі, сперечалися з ним про те, який напівпровідник потрібно використовувати під час виробництва транзисторів – германій. Вони вважали, що майбутнє за кремнієм, але Шоклі непохитно вважав, що за германієм. У роздратуванні залишивши Шоклі та Bell Telephone Laboratories – за це пізніше їх назвуть «Вероломною Вісімкою» (Traitorous Eight) – вони заснували корпорацію Fairchild Semiconductor Corp., яка стала піонером виробництва мікросхем із кремнію. Але найголовніше те, що «Вероломна Вісімка» заклала нові традиції, на основі яких виросла Силіконова Долина.
Що є Силіконова Долина.
За останні сорок із лишком років Силіконова Долина стала осередком світової електронної та комп'ютерної індустрії. У 70-ті та 80-ті роки. XX ст. тут міцно влаштувалися численні корпорації та заводи напівпровідникової індустрії. На початку 90-х років. Пріоритет діяльності корпорацій СД почав зміщуватися у бік досліджень та розробки новітніх комп'ютерних технологій, а також маркетингу цифрової техніки та програмного забезпечення. У ЦД проживає 2,43 млн. осіб, із них 25% працюють у сфері високих технологій. ЦД часто називають Країною Чудес .
Силіконову Долину утворюють близько 30 міст: Іст-Пало-Альто, Купертіно, Кемпбелл, Лівермор, Лос-Алтос, Лос-Алтос-Хілз, Лос-Гатос, Маунтін-В'ю, Мілпітас, Менло-Парк, Ньюарк, Пало-Альто, Пло-Альто, Саннівейл, Санта-Клара, Санта-Круз, Саратога, Скотс-Велі, Трейсі, Фрімонт, Юніон-Сіті.
Університети ЦД:
• Northwestern Polytechnic University (Fremont);
• Carnegie Mellon University;
• San Jose State University;
• Santa Clara University;
• Stanford University.
До складу ЦД входить близько 7 тис. (!) Софтверних та хардварних компаній. Серед них всесвітньо відомі:
• Adobe Systems;
• Advanced Micro Devices (AMD);
• Apple Inc.;
• Cisco Systems;
• Dolby Laboratories Inc.;
• eBay;
• Google;
• Hewlett-Packard;
• Intel;
• Intuit;
• Juniper Networks;
• Maxtor;
• National Semiconductor;
• Nintendo;
• NVIDIA Corporation;
• Oracle Corporation;
• SanDisk;
• Sun Microsystems;
• Symantec;
• Yahoo!
Ті IT-корпорації, головні офіси яких знаходяться в інших місцях (так історично склалося!), вважають своїм обов'язком – і честю для себе! – мати свої представництва у ЦД, наприклад:
• 3Com;
• Adaptec;
• Foundry Networks;
• Fujitsu;
• Hitachi Global Storage Technologies;
• McAfee;
• Microsoft;
• Netscape;
• NeXT Computer, Inc.;
• Palm, Inc.;
• PayPal;
• Rambus;
• Silicon Graphics;
• VeriSign;
• Veritas Software;
• VMware.
Всесвітня комп'ютеризація принесла і приносить неймовірні доходи мешканцям Силіконової Долини. До речі, у ЦД проживає найбільша в США кількість мільйонерів, тому її можна назвати Долиною мільйонерів!
У 1985-86 р.р. Силіконову Долину називали Долиною Смерті: у США почалася комп'ютерна параноя, коли повсюдне впровадження персональних комп'ютерів спричинило скорочення робочих місць.
Останніми роками інформаційна революція (High Tech Revolution) є рушійною силою економіки як США, а й усього світу. Індустріальне зростання США на 45% забезпечується з допомогою виробництва персональних комп'ютерів і напівпровідників. І в цьому основна заслуга належить Силіконовій Долині, де знаходяться офіси 20 найбільших світових компаній, зайнятих у виробництві електроніки та програмного забезпечення. Силіконова Долина справила і продовжує величезний вплив на розвиток високих технологій у всьому світі.
У чому секрет небувалих успіхів Силіконової Долини?
Як сталося, що Силіконова Долина стала такою популярною? Що перетворило звичайну американську землю на світовий центр високих технологій? Важко сказати, що тут первинне, а що вторинне: достаток мізків чи грошей. Мабуть, все взаємозалежне, одне органічно доповнює інше!
– Тут відбувається конкуренція інтелекту з інтелектом, капіталу із капіталом!
– Тут не бояться здатися дурними зі своїми «шаленими» ідеями!
– Тут не бояться ризикувати, вигадуючи нове та вкладаючи гроші у це нове!
– Тут відбувається боротьба високого духу з відсталою матерією!
– Тут неважливо, якою ти є національності та віросповідання. Важливо, який ти фахівець, і чи віриш у себе і свої сили!
– Тут працюють 365 днів на рік, 7 днів на тиждень, 24 години на добу!
– Тут з оптимізмом ставляться до всього, що може (або не може!) статися, і непорушно вірять у те, що Високі Технології та уявлення про Світле Цифрове Майбутнє Людства є абсолютно вірними!
…Одне безперечно: якщо на порівняно невеликій території сконцентрувати велику кількість висококваліфікованих фахівців – вчених, інженерів, бізнесменів («критична маса мізків та грошей»!), – то результати будуть приголомшливими!