Дебати про шкоду та користь ляльок Barbie та їм подібних ледве встигли відзвучати; батьки та психологи ще сперечаються, чи варто давати дівчаткам у руки хуліганок Bratz, а на полицях магазинів вже з'явилися ляльки, порівняно з якими Барбі і навіть Братц виглядають безневинними пупсиками.
Гламурні відьмочки Bratzillas, юні чорти – герої мультсеріалу Angel`s Friends, нечисть та нежить підліткового віку Monster`s High, дівчатка-демони Paola Reina…
Китайські виробники не відстають, наповнюючи ринок підробками та підробками під підробки. Мертвенно бліді, трупно зелені, отруйно рожеві напрочуд привабливі лялечки викликають інтерес і у дітей, і у дорослих колекціонерів. Сплеск симпатії до страшних істот, переважно демонів і вампірів, за останні років десять-двадцять бачимо і в кінематографі (яскравий приклад – популярність фільму «Сутінки»), і в літературі (від романів Володимира Орлова до саги Енн Райс). Проте намагатися пояснити затребуваність іграшок присутністю «темної» тематики в мас-культурі, гадаю, те саме, що пояснювати Х через Y. Спробуємо копнути глибше.
Спершу згадаємо, що лялька не завжди призначалася для дитячих ігор. Іграшки були оберегами, як і візерунки на одязі, і різьблення на начиннях та наличниках будинку. Представляючи світ населеним сильними, часто ворожими духами, люди намагалися змусити їх служити собі чи навіть захиститися від них. Страшні фігури та маски відлякували злих божеств; ганчір'яні ляльки, обов'язково без обличчя (техніка духовної безпеки!), захищали своїх власниць від неприємностей або сприяли успіху у справах.
Поширення монотеїстичних релігій, які пропонують захист від темних сил, призвело до відмирання магічної складової ремесел, обрядів, ігор. Іграшки остаточно перекочували до дитячої. Однак і в суспільстві, яке серйозно відноситься до релігії, виникнення дитячих іграшок-нечисті було неможливо. На Русі маріонеткових чортів і смерть можна було побачити лише у вертепному театрі.
Інший стан справ бачимо у сучасному секулярному суспільстві. Священна історія і фольклор сприймаються багатьма людьми як такі, що не мають відношення до повсякденності. Персонажі переказів, у тому числі злі, романтизуються, втрачаючи свій страшний образ і набуваючи натомість людських рис зовнішності та характеру. У сучасній свідомості ангели, демони, вампіри, вурдалаки постають як людиноподібні раси, на кшталт толкінівських ельфів та хобітів. Між ними можливі дружба, кохання, шлюб. Вони екзотичні та давно вже не страшні. Особняком стоять у цьому ряду зомбі, які не мають свідомості, але, схоже, і це ненадовго.
Книги та фільми, що показують позитивні якості негативних істот, почали масово з'являтися не так давно. Ідеї творів, призначених спочатку для дорослих, спрощуючи та спотворюючись, проникли до дітей. Сучасна дитина привчена до романтизованого сприйняття потойбічних істот, причому навіть не трагічного (як було нещодавно), а попсового, опошленному. Думаю, коріння попиту на «темних» ляльок лежить у тому числі у секулярній картині світу, що складається у дитячій свідомості.
Тож чи варто купувати своїй дитині «страшилку»? Вирішувати вам.