Різні народи поміщали рай у різні місця. Однак у раю досі немає географічних координат. Одна з думок – що він знаходиться у небесах серед зірок, які здавна привертали увагу людей.
У слов'янській ведичній літературі йдеться про те, що слов'яни з'явилися засновниками астрології – науки, яка вивчає зв'язки між небесними світилами та долями людей. Справді, важко було б уявити, що південні народи поселили на небо жителів середньої смуги: Велику і Малу Медведиць, Орла, Лебедя, Вовка, Зайця та інших.
Проте, донині дійшло грецьке тлумачення сузір'їв. Цей опис використовують сучасні астрологи. Зоряні образи були прив'язані до героїв міфів і богів: Кассіопея, Андромеда, Персей, Оріон та інші.
А. Асов розповідає, як наші предки тлумачили сузір'я. Приміром, Полярна зірка – це вхід до трону бога Всевишнього. Тут розташований сад, у якому росте яблуня із золотими плодами. Варто спробувати яблуко, як воно перетворює простого смертного на Владику Світу. Схоже на казку про молоді яблучка.
Правителі Сварог і Лада охороняють трон і сад з яблунею, перетворившись на сузір'я Дракона. Навколо яблуні ходять Велика та Мала Ведмедиця, не допускаючи до неї сторонніх.
У грецькій міфології Полярній Зірці не відводилося такого важливого місця. Тому Дракон охороняє лише яблуню. Потрапити до саду могли й прості смертні – аргонавти. Велика та Мала Ведмедиця колись охороняли печеру на Криті, де ховався Зевс. На подяку були пізніше перенесені на небо.
Складається враження, що люди намагалися інтерпретувати розташування зірок на небі для передачі історії, міфів. Вони не сподівалися на довговічність паперу, тому користувалися «вічним папером» – зоряним небом.
Подивиться на небо нащадок, побачить сузір'я Близнюків і згадає про брата та сестру Кострому та Купалу. Їхні імена означають «вогняні». А щоб краще відклалися у пам'яті події їхнього життя, ще й казку вигадають. Пам'ятайте «Гусі – лебеді». Ця історія про Кострому та Купалу. Щоправда, за переказами, історія Костроми та Купали мала сумний кінець.
Розгляне сузір'я Діви, і оживуть спогади про дочку Святогора – Майю Золотогірку, яка народила Коляду. Саме він приніс на землю «Закон прави». Схоже на Богородицю та Ісуса Христа, котрий залишив «Новий завіт».
Якщо ж побачиш на небі сузір'я Чудо-Юдо-Риба-Кіт, та ще й у гостях у Всевишнього, на півночі, то чекай на потоп. Зірки служили нашим предкам чудовим погодним орієнтиром. Ось деякі прикмети із народного календаря. Якщо у жовтні зірки яскраві – на хорошу погоду. Зоряне небо взимку – до холоду, а влітку – до ясної погоди. Ось і виходить, що для наших предків зоряне небо – це не лише розкрита книга історії, а й підручник із погодознавства.
Світись, світись, далека зірка,
Щоб я вночі зустрічав тебе завжди;
Твій слабкий промінь, борючись із темрявою,
Несе мрії душі моєї хворої…
(М. Ю. Лермонтов «Зірка»)
Література: Енциклопедія «Що таке? Хто такий?»; А. Асов, «Слов'янська астрологія»; Л. С. Хренов, «Народні прикмети та календар».